Герцогство Модени і Реджо

(Перенаправлено з Герцогство Модена та Реджо)

Герцогство Модени і Реджо (лат. Ducatus Mutinae et Regii) — у 1452—1796 роках герцогство в Північній Італії, довкола міст Модена і Реджо. Васал Священної Римської імперії. Керувалося герцогами з Естенського дому, які також правили Феррарським герцгоством як васали Святого Престолу і Папської держави. Знищене в ході революційних і Наполеонівських воєн. Відновлене у 1814—1859 роках як самостійне герцогство.

Герцогство Модени і Редджо
Vassal of Священна Римська імперія
1452–1796
1814–1859
ПрапорГерб
ПрапорГерб
Девіз
Dextera Domini exaltavit me
«Десниця Господня здійметься»
Гімн
Gott erhalte Franz den Kaiser
«Боже, бережи імператора Франца»
Модени і Редджо: історичні кордони на карті
Модени і Редджо: історичні кордони на карті
Північна Італія:
Східні терени (Модена, Редджо і Феррара)
СтолицяМодена
Мовилатина, італійська
РелігіїКатолицизм
Форма правлінняКнязівство
Герцог Модени
 - 1450—1471Борсо д'Есте
 - 1471—1505Ерколе I д'Есте
 - 1505—1534Альфонс I д'Есте
 - 1534—1559Ерколе II д'Есте
 - 1559—1597Альфонс ІІ д'Есте
Історичний періодРанній новий період
 - Утворення1452
 - Завоювання Францією1796
 - Відновлення1814
 - Народна республіка1859
Сьогодні є частиноюІталія Італія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Герцогство Модени і Реджо

Назва

ред.
  • Герцогство Модени і Реджо (лат. Ducatus Mutinae et Regii, італ. Ducato di Modena e Reggio)
  • Моденсько-Реджоське герцогство

Історія

ред.

Герцогство було спочатку створено для дому Есте, який також керував Феррарою до 1597 року.

У 1796 році герцогство було зайнято французькою армією Наполеона Бонапарта, який створив з її території Ціспаданскую республіку. Останній герцог з дому Есте, Ерколе III став правителем колишніх австрійських територій на південному заході Німеччини (Брейсгау) і помер в 1803 році. Після його смерті Модена була успадкована його зятем, ерцгерцогом Фердинандом Австрійським-Есте, дядьком імператора Франца II, який був одружений з дочкою Ерколе III герцогинею Марією Беатріче Есте.

З падінням наполеонівської системи в Італії в 1814 році син Фердинанда Франческо IV став герцогом Моденським. Незабаром після цього він успадкував території Маси і Каррари від своєї матері.

Двічі, в 1831 і 1848 роках, під тиском революцій герцог був змушений покинути Модену, але кожен раз монархія була відновлена знову. Після франко-п'ємонтської війни проти Австрії в 1859 році, герцог був знову змушений тікати — вже назавжди. У грудні 1859 Модена, об'єднавшись з Тосканою і Пармою, сформувала Об'єднані провінції Центральної Італії, які були приєднані до Сардинського королівства в березні 1860.

Державний лад

ред.

Герцоги

ред.
Титул
  • до 1471: Герцог Моденський і Реджоський, маркіз Естенський (італ. Duca di Modena e di Reggio, Marchese d'Este)[1].
  • 1471—1534: Герцог Моденський і Реджоський, маркіз Естенський (італ. Duca di Modena e di Reggio, Marchese d'Este)[1].
  • 1534—1597: Герцог Феррарський, Моденський, Реджоський і Шартреський, маркіз Естенський (італ. Duca di Ferrara, di Modena, di Reggio e di Chartres, Marchese d'Este)[1].
Роки правління
Герби

Провінції герцогства

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и Ferrara // Italian states to 1861.

Бібліографія

ред.
  • Mauro Sabbattini, Dizionario Corografico del Ducato di Modena, Milano, Stabilimenti Civelli Giuseppe e C., 1854
  • Atti e memorie della Deputazione di storia patria per le antiche province modenesi, Modena 1956 e 1986
  • Luigi Amorth, Modena capitale, Martello editore, Milano 1967
  • Benedetti, Biondi, Boccolari, Golinelli, Righi, Modena nella storia, Edizioni il Fiorino, Modena 1992
  • Silvio Campani, Compendio della storia di Modena, Ediz. Aldine, Modena 1992
  • G. Carlo Montanari, I fedelissimi del duca. La brigata estense, Edizioni il Fiorino, Modena 1995
  • Bruno Rossi, Gli Estensi Mondadori, Milano 1972
  • G. Panini, La famiglia Estense da Ferrara a Modena, Ed. Armo, Modena 1996
  • Aedes Muratoriana, Modena 1977 Giornale della Reale Ducale Brigata Estense Ristampa anastatica
  • Nicola Guerra, I filoestensi apuani durante il processo di unità nazionale: condizioni sociali e fuoruscitismo in «Rassegna Storica Toscana», Leo S. Olschki Editore, Firenze 2003
  • Alberto Menziani, La caduta del ducato di Modena: dalla battaglia di Magenta ai trattati di Villafranca e di Zurigo, in «Atti e Memorie della Deputazione di storia patria per le antiche provincie modenesi», s. XI, vol. XXXIII, 2011, pp. 231—260.
  • Claudio Maria Goldoni, Atlanti Estensi' Modena 2012

Посилання

ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герцогство Модени і Реджо

Cawley, Charles, Modena, Ferrara, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Тищенко Микола МиколайовичСпеціальна:ПошукЯремчук Роман ОлеговичЗбірна України з футболуЧемпіонат Європи з футболуЄрмак Андрій БорисовичШапаренко Микола ВолодимировичYouTubeТрубін Анатолій ВолодимировичЯрмоленко Андрій МиколайовичУкраїнаЧемпіонат Європи з футболу 2020ФАБ-3000БріджертониСловаччинаДональд СазерлендМудрик Михайло ПетровичСвято КупалаРебров Сергій СтаніславовичПівнічна КореяШевченко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (група E)Довбик Артем ОлександровичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиЗінченко Олександр ВолодимировичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Південна КореяKraken (спецпідрозділ)Літнє сонцестоянняВійськові звання УкраїниАмосов Микола МихайловичЛунін Андрій ОлексійовичРадіо «Свобода»Амосов Ярослав ОлександровичГергард АйгнерДень Святої ТрійціНаціональна суспільна телерадіокомпанія України