Генеральний суддя

1. Вища службова особа державної адміністрації Війська Запорозького у 16-18 століттях, член генеральної старшини. Генеральних суддів, як правило, було двоє. Генеральний суддя розглядав справи, що поступали на ім'я гетьмана. Рішення генеральний суддя виносив одноосібне, лише в присутності писаря. Часто генеральний суддя виїжджав вирішувати судові справи на місця. Генеральний суддя очолював Генеральний військовий суд, часто брав участь у дипломатичних переговорах, а також виконував обов'язки наказного гетьмана. Інша назва — Військовий суддя.
2. В Українській Народній Республіці і Українській Державі (1917-18) — вища судова посада, член Генерального суду. 2(15 січня) 1918 року Мала Рада таємним голосуванням обрала генеральними суддями УНР П. Ачкасова, О. Бутовського, Пухтинського, М. Радченка, О. Хруцького, Г. Шіянова, С. Шелухина, Попова. Після відновлення в березні 1918 року влади Української Центральної Ради в Києві геральними суддями стали стали П.Ачкасов, Пухтинський, С. Шелухин, А. Вязлов, А. Марголін, П. Яценко, Д. Маркович, Г. Шіянов, Попов, М.Радченко. В перші місяці існування Гетьманату було створено Генеральний суд Української Держави, до складу якого увійшла більшість генеральних судей УНР. 8 липня 1918 року на основі затвердженого гетьманом закону Ради Міністрів ці генеральні судді склали основу Державного сенату Української держави і отримали звання сенаторів.

1. Службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі в 16-18 ст. Розглядав кримінальні і цивільні справи, проводив разом з військовим осавулом слідство і виносив вироки. У своїх рішеннях керувався нормами українського звичаєвого права і традиціями судової практики Козацької держави. Вироки судді затверджувались кошовим отаманом, а смертні — радою. Обирався на військовій раді терміном на один рік. Зовнішнім знаком влади військового судді була велика срібна печатка, яку він мусив мати при собі під час військових зібрань і скріплювати нею підпис кошового отамана на документах, ухвалених військовою радою. Будучи найближчим помічником кошового отамана, часто призначався наказним отаманом. Останнім суддею Запорізької Січі був П. Головатий. Інша назва — Кошовий суддя.

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї^[3]:

1649		Семен Бреус	гетьманування Богдана Хмельницького.
1649—1651		Матвій Онацький	гетьманування Богдана Хмельницького.
1651—1657		Самійло Богданович-Зарудний	гетьманування Богдана Хмельницького та Івана Виговського.
1654		Яків Клиша	гетьманування Богдана Хмельницького.
1654—1655		Федір Лобода	гетьманування Богдана Хмельницького.
1654—1656		Антін Жданович	гетьманування Богдана Хмельницького.
1657—1659		Герман Гапонович	гетьманування Івана Виговського.
1659—1660		Іван Безпалий	гетьманування Юрія Хмельницького.
1659—1663		Іван Кравченко (Правденко)	гетьманування Юрія Хмельницького.
1660—1662		Михайло Радкевич-Портянка	гетьманування Юрія Хмельницького.
1661		Василь Глосинський	гетьманування Юрія Хмельницького.
1661—1662		Семен Голуховський	гетьманування Якима Сомка.
1661—1662		Григорій Лісницький	гетьманування Юрія Хмельницького.
1662		Гуляницький Тиміш	гетьманування Якима Сомка.
1663		Семен Гладкий	гетьманування Якима Сомка.
1663—1665		Іван Креховецький	гетьманування Павла Тетері.
1663—1665		Юрій Незамай	гетьманування Івана Брюховецького.
1666—1669		Петро Забіла	гетьманування Івана Брюховецького.
1665—1666		NN NN	гетьманування Івана Брюховецького.
1666—1667		Павло Животовський	гетьманування Івана Брюховецького.
1664—1665		Герман Гапонович	гетьманування Петра Дорошенка.
1665—1666		Михайло Суличич	гетьманування ????.
1666—1667		Семен Биховченко	гетьманування ????.
1667		Михайло Радкевич-Портянка	гетьманування Петра Дорошенка.
1667—1668		Семен Богаченко	гетьманування ????.
1667—1669		Герман Гапонович	гетьманування ????.
1668—1669		Григорій Білогруд	гетьманування Петра Дорошенка.
1669—1672		Іван Самойлович	гетьманування Дем'яна Многогрішного.
1671—1674		Прокіп Бережицький	гетьманування Петра Дорошенка.
1671		Григорій Кудлай	гетьманування Михайла Ханенка.
1672		Іван Домонтович	згадується генеральним суддею і власником Кудрівки
1675		Дмитро Чернявський	гетьманування Петра Дорошенка.
1683, 1685		Кость Кублицький	гетьманування Івана Самойловича.
1683—1691		Михайло Вуяхевич	гетьманування ????.
1687—1701		Сава Прокопович	гетьманування Івана Самойловича.
1699—1708		Василь Кочубей	гетьманування Івана Мазепи.
1706—1709		Василь Чуйкевич	гетьманування Івана Мазепи.
1707—1709		Михайло Гамалія	гетьманування Івана Мазепи.
1713—1715		Іван Нос (Ніс)	гетьманування Івана Скоропадського.
1715—1728		Іван Чарниш	гетьманування Івана Скоропадського та Павла Полуботка.
1728—1740		Михайло Забіла	гетьманування Данила Апостола.
1728—1730		Андрій Кандиба	гетьманування Данила Апостола.
1731—1740		Іван Борозна	гетьманування Данила Апостола.
1741—1751		Яким Горленко	гетьманування Кирила Розумовського.
1741—1751		Федір Лисенко	гетьманування Кирила Розумовського.
1756—1781		Ілля Журман	гетьманування Кирила Розумовського.
1762—1781		Олександр Дублянський	гетьманування Кирила Розумовського.
1763—1776		Яким Сулима	гетьманування Кирила Розумовського.

• Іван Домонтович

• (укр.) Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2008. — 452 с. ISBN 978966024850
• Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.
• Струкевич О. К. Генеральний суддя [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 80. — ISBN 966-00-0405-2.

• Генеральний суддя [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• С. М. Мартьянова. Правовий статус Військових суддів в уряді гетьмана Богдана Хмельницького (1648—1657 рр.) [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.]