Військово-морські сили Аргентини

Військово-морські сили Аргентини (ісп. Armada Argentina) — один з видів Збройних сил Аргентини. В основному мають у своєму складі військово-морський флот, морську піхоту, морську авіацію, частини та підрозділи спеціального призначення. Створені 1810 року.

Військово-морські сили Аргентини
Емблема ВМС Аргентини
На службі з 1810 року
Країна Аргентина Аргентина
Належність Міністерство оборони Аргентини
Вид Збройні сили Аргентини
Тип Військово-морські сили
Гарнізон/Штаб Буенос-Айрес
Війни/битви Війна за незалежність Аргентини 18101825
Аргентино-бразильська війна 18251828
Війна Потрійного альянсу 18641870
Фолклендська війна 1982
Миротворчі місії ООН
Вебсайт argentina.gob.ar/armada(ісп.)
Командування
Начальник Генерального штабу ВМС Аргентини віцеадмірал Хосе Луїс Вільян[es][1]

Медіафайли на Вікісховищі

День ВМС Аргентини відзначається 17 травня в річницю перемоги 1814 року, в битві біля Монтевідео, над іспанським флотом під час війни за незалежність.[2]

Головнокомандувачем ВМС Аргентини є президент. Управління, віддання наказів і координацію дій військ здійснює Міністерство оборони.

Головною базою Військово-морських сил Аргентини є Пуерто-Бельграно[en]. На 2007 рік особовий склад ВМС становив 20 033 військових і 7 437 цивільних працівників. Під управлінням ВМС знаходиться 4 морські бази, 4 бази морської авіації, 4 військові порти, 2 морські бригади, 3 бази морської піхоти, станція морської авіації, арсенал. На озброєнні ВМС Аргентини 72 судна і 75 літаків, зокрема 6 есмінців, 9 корветів, 6 швидкоплавних катерів, 4 патрульних катери, 3 субмарини, 3 транспортні кораблі, криголам, танкер, 11 буксирів і т. д.

Історія ред.

19 століття ред.

Адмірал Вільям Браун, «батько аргентинського флоту».

Військово-морський флот Аргентини був створений після Травневої революції 25 травня 1810 року, з початком війни за незалежність від Іспанії. Флот вперше був створений для підтримки Мануеля Бельграно в парагвайській кампанії, але він був потоплений кораблями з Монтевідео і не брав участі в цьому конфлікті. Відновлення конфлікту з Монтевідео призвело до створення другого флоту, який брав участь у захопленні міста. Оскільки в Буенос-Айресі було мало морських фахівців, більшість моряків були з інших країн, наприклад, уродженець Ірландії Вільям Браун, який керував операцією. Оскільки витрати на утримання флоту були занадто високими, більшість аргентинських військово-морських сил складалися з приватирів.

Браун очолив аргентинський флот у подальших морських конфліктах під час війни з Бразилією та англо-французької блокади Ріо-де-ла-Плата.

У 1870-х роках Військово-морський флот Аргентини розпочав модернізацію. Наприкінці століття він мав у своєму складі:

Найпотужніші кораблі в цей час включали побудований в Італії броненосний крейсер "Гарібальді" та його кораблі-побратими: "Генерал Бельграно", "Генерал Пуейрредон" і "Сан-Мартін", кожен вагою понад 6000 тонн. Три старіші броненосця берегової охорони, Альміранте Браун, Індепенденсія та Лібертад, датовані 1880-ми - початком 1890-х.[4]

20 століття ред.

Лінкор типу «Рівадавія», що будується в США для ВМС Аргентини. Фото зроблено в 1912 році. Два кораблі цього класу вступили в експлуатацію в 1914—1915 роках і служили до 1956 року.

Протягом обох світових війн Аргентина була нейтральною країною, лише оголосивши війну державам Осі в березні 1945 року. У 1940 р. флот Аргентини був восьмим за потужністю у світі (після європейських держав, Японії та США) та найбільшим у Латинській Америці. Флот включав два літні кораблі епохи Першої світової війни (але модернізовані) типу " Рівадавія ", три сучасних крейсера, десяток есмінців британської збірки та три підводні човни, а також мінні загороджувачі, тральщики, кораблі берегової оборони та канонерські човни. Також існувала морська авіація.[5]

У післявоєнний період підрозділи морської авіації та морської піхоти були передані під безпосереднє командування ВМС. Разом з Бразилією Аргентина є однією з двох південноамериканських країн, яка експлуатувала два авіаносці: Індепенденсія та Вейнтісі́нко де Майо.

ВМС Аргентини традиційно активно беруть участь у боротьбі з незаконним рибальством, допомогаючи береговій охороні[6][7][8][9]

Військово-морські сили також брали участь у всіх військових переворотах в Аргентині протягом 20 століття. Під час диктатури 1976—1983 років персонал ВМС був залучений у Брудну війну, в якій тисячі людей були викрадені, замучені та вбиті силами військової хунти. Школа механіків ВМС Аргентини, відома як ESMA, була горезвісним центром тортур. У жовтні 2007 р. ВМС Аргентини офіційно передали школу правозахисним організаціям, щоб перетворити її на меморіальний музей.

Під час цього режиму ВМС також був основним прихильником військового вирішення двох найдавніших суперечок у країні: конфлікту в протоці Бігль з Чилі та Фолклендських (Мальвінських) островів з Великою Британією.

Фолклендська війна 1982 року ред.

Війна в Перській затоці та 90-і роки ред.

Аргентина була єдиною країною в Латинській Америці, яка брала участь у війні в Перській затоці 1991 року, надіславши есмінець і корвет для дислокації, а корабель постачання та ще один корвет пізніше для участі в блокуванні та контролі над морем у затоці.

З 1990 по 1992 рік патрульні катери класу Baradero були розміщені за мандатом ООН у затоці Фонсека в Центральній Америці.[10] У 1994 році три корвети типу Drummond брали участь у операції «Підтримка демократії» на Гаїті.

Структура ред.

  • Генеральний штаб (ісп. Estado Mayor General de la Armada)
  • Субдирекція генерального штабу (ісп. Subjefatura del Estado Mayor General de la Armada)
  • Командування підготовки і призову (ісп. Comando de Adiestramiento y Alistamiento de la Armada), якому підпорядковуються:
    • Командування морського флоту (ісп. Comando de la Flota de Mar)
    • Командування підводних сил (ісп. Comando de la Fuerza de Submarinos)
    • Командування морської піхоти (ісп. Comando de la Infantería de Marina)
    • Командування морської авіації (ісп. Comando de la Aviación Naval)
    • Командування військового транспорту (ісп. Comando de Transportes Navales)
    • Управління постачання та арсеналів (ісп. Jefatura de Mantenimiento y Arsenales de la Armada)

Пункти базування ред.

  • ВМБ Пуерто-Бельграно, (ісп. Base Naval de Puerto Belgrano — BNPB)
  • ВМБ Мар-дель-Плата, (ісп. Base Naval de Mar del Plata — BNMP)
  • ВМБ Ушуая, (ісп. Base Naval Ushuaia — BNUS)
  • ВМБ Сарате, (ісп. Base Naval Zárate — BNZA)

Озброєння ред.

Кораблі ред.

ТипНомер вимпелуНайменуванняУ складі флотуСтанПримітки
Ескадрені міноносці
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-10
ARA Almirante Brown[en]з лютого 1983 року[11]
в строю
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-11
ARA La Argentina[en]з травня 1983 року[11]
в строю
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-12
ARA Heroína[en]з листопада 1983 року[11]
в строю
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-13
ARA Sarandí[en]з квітня 1984 року[11]
в строю
Корвети
корвет типу МЕКО 140
41
ARA Espora[en]з липня 1985 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
42
ARA Rosales[en]з листопада 1986 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
43
ARA Spiro[en]з листопада 1987 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
44
ARA Parker[en]з квітня 1990 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
45
ARA Robinson[en]з липня 2001 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
46
ARA Gómez Roca[en]з травня 2004 року[12]
в строю
корвет типу «Дрюмон»
31
ARA Drummond[en]з 1978 року[13]
в строю
корвет типу «Дрюмон»
32
ARA Guerrico[en]з 1978 року[13]
в строю
корвет типу «Дрюмон»
33
ARA Granville[en]з 1982 року[13]
в строю

Підводні човни ред.

ТипНомер вимпелуНайменуванняУ складі флотуСтанПримітки
Підводні човни
підводний човен типу TR 1700
S-41
ARA Santa Cruz[en]з 28 вересня 1982 року[14]
в строю
підводний човен типу 209/1300
S-31
ARA Salta[en]з 9 листопада 1972 року[14]
в строю

Прапори ред.

Знаки розрізнення ред.

Офіцери ред.

КатегоріїОфіцери
Погони
Аргентинське званняAlmiranteVicealmiranteContraalmiranteComodoro de la MarinaCapitan de NavioCapitan de FragataCapitan del CorbetaTeniente de NavioTeniente de FragataTeniente de CorbetaGuardiamarina
Код НАТОOF-9OF-8OF-7OF-6OF-5OF-4OF-3OF-2OF-1OF-1OF-D
Український відповідникАдміралВіцеадміралКонтрадміралБез відповідникаКапітан I рангуКапітан II рангуКапітан III рангуКапітан-лейтенантЛейтенантЛейтенантБез

відповідника

Підофіцери і матроси ред.

КатегоріїПідофіцериМатроси
Аргентинське званняSuboficial MayorSuboficial PrincipalSuboficial PrimeroSuboficial SegundoCabo PrincipalCabo PrimeroCabo SegundoMarinero PrimeroMarinero Segundo
Код НАТОOR-9OR-8OR-7OR-6OR-5OR-4OR-3OR-2OR-1
Український відповідникМічманГоловний корабельний старшинаГоловний старшинаСтаршина I статтіСтаршина II статтіБез відповідникаСтарший матросБез відповідникаМатрос

Примітки ред.

  1. Jefe del Estado Mayor General de la Armada. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 9 вересня 2016.
  2. Historia de la Armada Argentina (in Spanish). ara.mil.ar. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 28 квітня 2018.
  3. Keltie, J.S., ed. The Statesman's Year-Book: Statistical and Historical Annual of the States of the World for the Year 1900. New York: Macmillan, 1900. p 349.
  4. Keltie, 1900, с. 349.
  5. Associated Press. «Plan Big Navy for Argentina». Youngstown Vindicator March 10, 1940. (Retrieved via Google News 10/25/10).
  6. Conway's All the World Fighting Ships 1947—1995
  7. Persecución y captura de un pesquero. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 24 грудня 2014.
  8. Incendian y hunden un pesquero para evitar su captura. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 24 грудня 2014.
  9. Para evitar su captura, el capitán de un pesquero hundió el barco. lanacion.com.ar. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 28 квітня 2018.
  10. Armada Argentina. :: ARMADA ARGENTINA ::. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  11. а б в г Destructores Clase A.R.A. Almirante Brown (Meko 360). Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 27 березня 2015.
  12. а б в г д е Corbeta Clase Espora (Meko 140). Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 27 березня 2015.
  13. а б в Corbeta Clase Drummond (A-69). Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 27 березня 2015.
  14. а б Unidades. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 27 березня 2015.

Посилання ред.

Див. також ред.

🔥 Top keywords: Головна сторінкаКоханівський Микола МиколайовичСпеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Сухаревський Вадим ОлеговичЗа межею (фільм, 2021)МалавіЧемпіонат Європи з футболу 2024УкраїнаYouTubeФедоров Іван СергійовичМацегора Геннадій МиколайовичРБ-301Б «Борисоглєбськ-2»Бригада НГУ «Азов»Сили безпілотних систем Збройних сил УкраїниЗбірна України з футболуТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниМустафа НайємРадіо «Свобода»Чемпіонат Європи з легкої атлетики 202447-ма окрема механізована бригада (Україна)БріджертониСпеціальна:Нові редагуванняВійськові звання УкраїниСекс3-тя окрема штурмова бригада (Україна)Су-57FacebookMistral (ПЗРК)Єрмак Андрій БорисовичМамай Олександр Федорович5-та окрема штурмова бригада (Україна)КвірПОМ-3Су-34Поклонська Наталія ВолодимирівнаChatGPTКиїв