Васильєв Валерій Іванович

Один з найкращих захисників в історії радянського хокею. В чемпіонатах СРСР виступав за «Торпедо» з Горького (1967-1968) та московське «Динамо» (1967-1984). Шість разів був срібним призером національного чемпіонату та сім — бронзовим. Всього в лізі провів 619 матчів та забив 71 гол. Володар кубка СРСР 1972. За результатами сезону обирався до символічної збірної.

У складі національної збірної був учасником трьох Олімпіад (1972, 1976, 1980). На турнірах у Саппоро та Інсбруку збірна СРСР була найсильнішою, а у Лейк-Плесіді здобула срібні нагороди.

Восьмиразовий чемпіон світу ; другий призер 1972, 1976; третій тризер 1977. На чемпіонатах Європи — вісім золотих, одна срібна та дві бронзові нагороди. П'ять разів обирався до символічної збірної на чемпіонатах світу^[1]. В 1973, 1977 та 1979 роках визнавався найкращим захисником турніру^[2]. Був учасником суперсерій СРСР — Канада (НХЛ) 1972 та СРСР — Канада (ВХЛ) 1974 (всього 14 матчів, 4 голи). Півфіналіст першого розіграшу кубка Канади та переможець другого турніру (1981). Володар кубка виклику 1979 року.

У складі головної команди країни виступав протягом тринадцяти років. Був капітаном команди. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 116 поєдинків (18 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 285 матчів (43 голи).

Прощальний матч Васильєва відбувся наприкінці 1984 року: збірна СРСР перемогла збірну Європи з рахунком 7:3. Однак у кінці 80-х повернувся у хокей на два сезони. Виступав за угорський «Уйпешт», другу команду «Динамо» та німецький «Ратінген».

Помер 19 квітня 2012 року на 63-му році життя у Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.

• 1973 — Заслужений майстер спорту СРСР
• 1975 — Медаль «За трудову доблесть»
• 1978 — Орден Трудового Червоного Прапора
• 1981 — Орден Дружби народів
• 1996 — Орден Пошани
• 1998 — Член зали слави ІІХФ
• 2011 — Орден Дружби (Російська Федерація)

• Олімпійський чемпіон (2): 1972, 1976
• Срібний призер Олімпійських ігор (1): 1980
• Чемпіон світу (8): 1970, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982
• Срібний призер чемпіонату світу (1): 1972, 1976
• Бронзовий призер чемпіонату світу (1): 1977
• Володар кубка Канади (1): 1981
• Чемпіон Європи (8): 1970, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982
• Срібний призер чемпіонату Європи (1): 1972
• Бронзовий призер чемпіонату Європи (2): 1976, 1977
• Срібний призер чемпіонату СРСР (6): 1971, 1972, 1977, 1978, 1979, 1980
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР (7): 1968, 1969, 1974, 1976, 1981, 1982, 1983
• Володар кубка СРСР (1): 1972
• Фіналіст кубка СРСР (3): 1969, 1970, 1974
• Володар кубка Шпенглера (1): 1983

• Найкращий захисник чемпіонату світу (3): 1973, 1977, 1979
• Символічна збірна чемпіонату світу (5): 1974, 1975, 1977, 1979, 1981

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

• Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія на сайті Championat.com^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• Біографія на сайті про історію ХК «Динамо» (Москва) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на сайті Федерації хокею Росії^{[недоступне посилання з березня 2019]} (рос.)
• Профіль на сайті Hockeystars.ru [Архівовано 16 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
• Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика на сайті Eurohockey.net [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика на сайті Eliteprospects.com [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Спортивний некрополь^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (рос.)