Вагоноперекидач
Вагоноперекидач (рос. вагоноопрокидыватель, англ. car dumper, car tippler, wagon tippler; нім. Wagenkipper) — пристрій, яким розвантажують вагони та вагонетки з насипним вантажем, перекидаючи або нахиляючи їх. Розрізняють вагоноперекидачі роторні (кругові і бокові), перекидні напіввагони і платформи, торцеві — з поздовжнім нахилом поворотного майданчика на кут 45-60°. Застосовують на заводах і шахтах, у портах, на збагачувальних фабриках (переважно роторні, бокові вагоноперекидачі). В Україні використовують з кінця XIX століття. Перші вагоноперекидачі в Україні були встановлені у Маріупольському порту.
Перший в СРСР роторний вагоноперекидач розробив харкывський вчений Василь Зашквара[1].
Для точного встановлення вагонів в зоні вагоноперекидача використовують маневрові пристрої.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Провідні вчені ХНЕУ, 2012, с. 57.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Зашквара Василь Григорович // Провідні вчені Харківського національного економічного університету / Під заг. ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима. — Харків : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2012. — С. 44—46. — 248 с. — ISBN 978-966-392-369-7.
 | Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |