Боривітер білоголовий
| Боривітер білоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(23164736424).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Falco dickinsoni Sclater, 1864 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Боривітер білоголовий[2] (Falco dickinsoni) — вид хижих птахів родини соколових (Falconidae).
Поширення ред.
Він поширений у Мозамбіку, Зімбабве, Замбії, Малаві, на північному сході Південної Африки (головним чином у національному парку Крюгера), півночі Ботсвани, північному сході Намібії, сході Анголи, півдні ДР Конго та в Танзанії. Зрідка залітає до Кенії. Населяє савани та відкриті ліси, особливо болотисті ділянки біля води.
Опис ред.
Невеликий кремезний сокіл з великою квадратною головою. Його довжина 27-30 см, розмах крил 61-68 см. Його вага 167—246 грам. Самиця приблизно на 4 % більша і на 10-20 % важча за самця. Оперення переважно темно-сіре з блідою головою і крупом. Хвіст сірого кольору з вузькими смужками, хоча субтермінальна смуга широка. Нижня сторона елеронів також є ребристою. Восковиця і ніжки жовті. На голові навколо очей є оголена жовта шкіра. Дзьоб темно-сірий, а очі карі.
Спосіб життя ред.
Зазвичай він полює сидячи і лише рідко висить у повітрі, шукаючи здобич. Великі комахи, такі як коники, складають більшу частину раціону. Також харчується ящірками та земноводними, іноді дрібними птахами, кажанами, гризунами та зміями. Період розмноження триває з липня по жовтень в Танзанії і з вересня по грудень у південних районах. Гнізда мають вигляд звичайної западини без використання додаткового будівельного матеріалу. Вони розташовані на висоті від 2 до 18 метрів над землею в кроні засохлої пальми або в тріщині кори баобаба. Іноді цей птах використовує старі гнізда молотоголова. Самиця відкладає від 1 до 4 яєць, які насиджує протягом 30 днів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Falco dickinsoni: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 6 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання ред.
- Beolens, Bo & Watkins, Michael (2003) Whose Bird?: Men and women commemorated in the common names of birds, Christopher Helm, London.
- Channing, Keith (2007) The Hawk Conservancy Trust: Dickinson's Kestrel — Falco dickinsoni. Accessed 01/07/07.
- Ferguson-Lees, James & Christie, David A. (2001) Raptors of the World, Christopher Helm, London.
- Global Raptor Information Network (2007) Species account: Dickinson's Kestrel Falco dickinsoni. Downloaded from http://www.globalraptors.org on 1 Aug. 2007.
- Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003) Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
- Zimmerman, Dale A.; Turner, Donald A. & Pearson, David J. (1999) Birds of Kenya & Northern Tanzania, Christopher Helm, London.
- Dickinson's kestrel — Species text in The Atlas of Southern African Birds.
- Dickinson's kestrel (Falco dickinsoni) pictures
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
