Багор
Баго́р[1] (прасл. *bagrъ від пра-і.є. *bhāgh- — «гнути, згинати»)[2], також гак[3], заст. очепа[4], гак-очепа[5] — інструмент, довгий дерев'яний або металевий держак з металевим вістрям і загнутим назад гаком.
| Багор | |
 | |
 Багор у Вікісховищі |
Застосування
ред.Уживається у судноплавстві, сплавлянні лісу, як засіб пожежогасіння.
Різновиди багрів
ред.- Багор лісосплавника — багор з металевим вістрям та гаком, уживаний у лісосплаві. Особливо широко використовувався при молевому сплаві.
- Відпорний гак — різновид багра, уживаний у судноплавстві. Слугує для підтягання і відштовхування шлюпок. Відрізняється закругленими (часто кульоподібними) наконечником і гаком.
- Авіаційний багор («мартишка») — багор, який слуговав для прокручення авіаційних гвинтів. Складався з держака з гумовою петлею на кінці[6].
- Рибальський багорок — рибальський прилад у вигляді стрижня, загнутого на кінці гачком. Слугує для підхоплення риби під час ловлі.
- Пожежний багор — засіб пожежогасіння, довгий держак з кільцем на одному кінці та з гаком і вістрям на другому. Призначається для розбирання палаючих конструкцій. Пожежні багри робляться повністю з металу. Для комплектування пожежних щитів застосовуються багри з древками 1,5 — 2 м, для компактності їх іноді роблять розбірними, складеними з 2 — 3 згвинтних частин. Поряд з ними, пожежними командами уживаються багри з довшими древками.
- Бойовий багор — різновид холодної зброї, спис з гаком для стягання вершників з коня.
Багрення
ред.У минолому в Росії багри використовувалися для ловлі риби (так званого «ба́грення»). Деякі етнографи відзначають, що цей спосіб був характерним для жителів берегів річки Урал. Коли риба починала впадати в зимову сплячку, рибальські артілі у великій кількості вставляли багри в лунки в місцях скупчення великої риби (утворюючи цілий «ліс» з ратищ). Коли риба настромлялася на гаки, рибалки витягали її[7].
«Энциклопедический лексикон» 1835 року описує традицію підлідного лову осетра, що існувала в уральських козаків. Сезон починався після Різдва, у день багрення козаки розбивали лід у місцях скупчення сонних осетрів і витягали стривожену рибу баграми. Успішний ловець міг спіймати до 50 риб. Іноді попадалася і білуга, її витягали кілька людей разом. Брати участь у багренні осетрів могли тільки ті козаки, що перебували на дійсній військовій службі[8].
Багор у геральдиці
ред.
Орпунд (з веслом)
Пальфау (з сокирою)
Швебіш-Галль (з кужбою для солеваріння)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Багор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Гак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Очепа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 3. — С. 81.
- ↑ багор // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 32. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.
- ↑ Николай Мидюшко. Негаданная встреча. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 24 ноября 2008.
- ↑ Багрение рыбы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Багренье. Энциклопедический лексикон. Т. vol. 4. СПб. 1835. с. 65. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 4 травня 2019. (рос.)
Джерела
ред.- Багор // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)