Ар брют
Ар брют (фр. Art Brut — грубе, необроблене мистецтво) — мистецтвознавчий термін на позначення творчості непрофесійних митців. Його запровадив у середині XX сторіччя французький художник Жан Дюбюффе для опису зібраної ним колекції картин, малюнків і скульптури, створених непрофесійними майстрами, які були маргіналами суспільства: душевнохворими, інвалідами, ув'язненими, одинаками тощо. Інколи сюди ж зараховують дитячу творчість.
В англомовній літературі використовується термін аутсайдерське мистецтво, запроваджений у 1972 мистецтвознавцем Роджером Кардиналом. Близькими є маргінальне мистецтво, наївне мистецтво, народне мистецтво, візіонерське або інтуїтивне мистецтво, примітивізм.
Визначення
ред.У своїй книзі «Звичайна людина за роботою» Жан Дюбюффе назвав ар брютом твори всіх видів, які розкривають спонтанність, є непрофесійними і якомога менше дотримуються культурних шаблонів.
Як зауважив французький історик Мішель Рагон, «Наївне мистецтво нас заспокоює, а ар брют викликає почуття страху».
Чеський теоретик мистецтва Штефан Ткач об'єднував таку творчість з наївним мистецтвом і його наслідуванням у професіоналів під назвою інситне мистецтво (в якому переважають первісні підсвідомі фактори).
Галерея
ред.
Микита Сторожков, «Без назви»
Леонард Найт, «Гора спасіння»
Огюст Нетерер, «Відьмина голова»
.jpg)
Див. також
ред.Джерела
ред.- Encyclopedia Britannica: Outsider art [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Christie's: What is Outsider art? [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ар брют |
- Дженіфер Кан, історик мистецтва — український наїв. хх ст. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](укр.)
- Ар брют как удар в солнечное сплетение. Терезия Земанкова про институализацию «сырого искусства»(рос.)
- Их коснулось безумие муз. Душевнобольные художники [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)