Арпади
Арпа́ди (Арпадовичі) — династія угорських князів (889—1001), потім королів (1001—1301).
| Арпади Угорське королівство | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Засновник: | Арпад | ||
| Рік заснування: | 890 | ||
Заснована князем Арпадом близько 890 року (за іншими даними 889—907 років), який об'єднав угорські племена і, знищивши Великоморавську державу, заснував Угорщину.
Найвизначніші представники Арпадів:
- Стефан I Угорський (Іштван) (997—1038) — перший король з династії Арпадів, запровадив християнство, здійснив низку реформ
- Ласло (Владислав І Святий; 1077—1095)
- Коломан I (Кальман Книжник; 1095—1116)
За правління двох останніх Угорщина досягає найбільшої могутності. У цей час (кінець XI століття) Арпади починають загарбувати Закарпаття.
У наступний період правління Арпадів розпочався процес занепаду угорської держави. Вже Андраш (Андрій) II (1205—1235) змушений видати в 1222 році Золоту буллу, яка містила значні поступки магнатам і дворянству і посилювала феодальну роздрібленість Угорщини.
На рубежі ХІІІ—XIV стіліть, після згасання династії Арпадів, угорський стіл з 1301 року посіла Анжуйська династія.
Зв'язки з князями Київської Русі ред.
З ХІ століття встановлюються династичні зв'язки між Арпадами та Рюриковичами. Король Андраш I (1046—60) був одружений з Анастасією Ярославною, дочкою Ярослава Мудрого, дочка Бели I (1060—63) Ланка стала дружиною Ростислава Володимировича, дочка Ласло I Святого (1077—95) вийшла заміж за волинського князя Ярослава Святополчича. Король Коломан (1095—1114) був одружений з Євфимією Володимирівною, дочкою Володимира Мономаха, а його син Алмош — з Предиславою, дочкою Святополка Ізяславича. Онука Мономаха Єфросинія Мстиславна була дружиною короля Гези II, а їхній син Стефан III був заручений з дочкою галицького князя Ярослава Володимировича. Син короля Андраша II Андрій був одружений з дочкою Мстислава Мстиславича Удатного Марією. За руських князів вийшли заміж дочки сина Андраша II Бели IV: Констанція стала дружиною Лева Даниловича, Анна — Ростислава Михайловича. Діти від останнього шлюбу влилися до правлячого прошарку Угорщини, започаткувавши династію банів Мачви[1].
Тісні зв'язки з політичною елітою Давньоруської держави давали змогу Арпадам активно втручатися у внутрішньополітичне життя Русі, зокрема обстоювати свої права на Галицьке князівство. На столі у Галичі (давньому) певний час сиділи син Бели III Андраш II, його сини Коломан та Андрій. Лише після кількох десятиріч боротьби з королем Белою IV Данило Галицький зміг відстояти незалежність Галицько-Волинського князівства.
Королі Угорщини (династія Арпади) ред.
| Правління | Правитель | Портрет | Батьки | Народився | Помер | Додаткова інформація |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1000 – 1038 | Стефан I Святий |  | Геза, Шарлота (Sarolt) | бл. 970/975 | 1038 | угор. Szent István, словац. Svätý Štefan |
| 1038 – 1041, 1044 – 1046 | Петро Орсеоло |  | дож Оттоне Орсеоло, молодша сестра Стефана I | бл. 1011 | бл. 1046 | |
| 1041 – 1044 | Аба Шамуель |  | 1044 | |||
| 1046 – 1060 | Андрій I |  | Василь Угорський (онук Таксона), | 1015 | 1060 | угор. András I, словац. Ondrej I |
| 1060 – 1063 | Бела I |  | 1016 | 1063 | угор. Béla I, словац. Belo I | |
| 1063 – 1074 | Соломон I |  | Андрій I, Анастасія Ярославна | 1053 | 1087 | угор. Salamon |
| 1074 – 1077 | Ґеза I |  | Бела I, Аделаїда (дочка Мєшка II) | 1040 | 1077 | угор. Géza I, словац. Gejza I |
| 1077 – 1095 | Владислав I Святий |  | 1040 | 1095 | угор. Szent László I, словац. Svätý Ladislav I, хорв. Ladislav I, пол. Święty Władysław I | |
| 1095 – 1116 | Коломан I |  | Ґеза I, Софія | 1070 | 1116 | угор. Kálmán I |
| 1105 – 1131 | Стефан II |  | Коломан I, Феліція (дочка Роджера Сицилійського) | 1101 | 1131 | угор. István II, словац. Štefan II, хорв. Stjepan III |
| 1131 – 1141 | Бела II |  | Алмош (мл. брат Коломана I), Предслава (дочка Святополка II Київського) | 1110 | 1141 | угор. Béla II, словац. Belo II, хорв. Bela I |
| 1141 – 1162 | Ґеза II |  | Бела II, | 1130 | 1162 | угор. Géza II, словац. Gejza II, хорв. Gejza I |
| 1162 – 1172 | Стефан III |  | Ґеза II, Єфросинія (дочка Мстислава I Київського) | 1147 | 1172 | угор. István III, словац. Štefan III, хорв. Stjepan IV |
| 1162 – 1163 | Ласло ІІ |  | Бела II, | 1131 | 1163 | угор. László II, словац. Ladislav II, хорв. Ladislav II |
| 1163 – 1165 | Стефан IV |  | Бела II, | 1133 | 1165 | угор. István IV, словац. Štefan IV, хорв. Stjepan V |
| 1172 – 1196 | Бела III |  | Ґеза II, Єфросинія (дочка Мстислава I Київського) | 1148 | 1196 | угор. Béla III, словац. Belo III, хорв. Bela II |
| 1196 – 1204 | Імріх I |  | Бела III, | 1174 | 1204 | угор. Imre I, словац. Imrich I, хорв. Mirko/Emerik |
| 1204 – 1205 | Ласло III |  | Імріх I, | 1200 | 1205 | угор. László III, словац. Ladislav III, хорв. Ladislav III |
| 1205 – 1235 | Андрій II |  | Бела III, | 1177 | 1235 | угор. András II, словац. Ondrej II, хорв. Andrija I |
| 1235 – 1270 | Бела IV |  | Андрій II, | 1206 | 1270 | угор. Béla IV, словац. Belo IV, хорв. Bela III |
| 1246 – 1272 | Стефан V Арпад |  | Бела IV, | 1239 | 1272 | угор. István V, словац. Štefan V, хорв. Stjepan VI |
| 1272 – 1290 | Владислав IV Кун |  | Стефан V, | 1262 | 1290 | угор. László IV, словац. Ladislav IV, хорв. Ladislav III |
| 1290 – 1301 | Андрій III |  | Стефан Посмертний (молодший брат Бели IV) Томазіна Морозіні (сестра венеційського патриція, подести Тревізо Альберто Морозіні) | 1265 | 1301 | угор. András III, словац. Ondrej III, хорв. Andrija II |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Рівнина в південно-західній частині Сербії.
Бібліографія ред.
- Плахонін А. Г. Арпади [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 125. — ISBN 966-00-0734-5.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України
- Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-е au XIII-е siècle. Roma, 1927;
- Пашуто В.Т. Древняя Русь и Венгрия. В кн.: Славяне и Русь. М., 1968;
- Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь, Візантія і Угорщина в XII ст. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі: Студії з історії XI—XVIII століть. К., 2000.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арпади
