Альберт Анкер
Альберт Анкер (нім. Albert Anker, 1 квітня 1831–16 липня 1910) — швейцарський художник і графік другої половини XIX — початку XX століття.
Альберт Анкер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Albert Anker | ||||
Народження | 1 квітня 1831[1][2][…] Інс, Швейцарія | |||
Смерть | 16 липня 1910[1][2][…] (79 років) | |||
Інс, Швейцарія | ||||
Країна | ![]() | |||
Жанр | портретний живописd | |||
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв, Університет Мартіна Лютера і Бернський університет | |||
Діяльність | ілюстратор, художник, pottery painter | |||
Напрямок | реалізм і імпресіонізм | |||
Роки творчості | 1851[4] — 1910[4] | |||
Вчитель | Шарль Глейр | |||
Член | Zofingiad | |||
Роботи в колекції | Палац витончених мистецтв[5], Художній музей Базеля, Cantonal Museum of Fine Artsd, Musée d'Art et d'Histoired, Рінглінг музей, Kunsthaus Zürichd, Kunst Museum Winterthur | Reinhart am Stadtgarten[d], Музей мистецтв, Museum zu Allerheiligen Schaffhausend, Художній музей, Kunstmuseum Winterthur | Beim Stadthaus[d], Musée gruériend і Aargauer Kunsthausd | |||
Нагороди | ||||
![]() |
Біографія
ред.Анкер народився в Швейцарії, в комуні Інс (кантон Берн) у сім'ї ветеринара Самуеля Анкера. Він навчався у школі в Невшателі, де разом з Огюстом Бачеліном, згодом одним із художників, брав уроки малювання у Луї Валлінгера в 1845—1848 р.р. У 1851 році після закінчення гімназії Кірхенфельд у Берні став вивчати теологію. У 1853 році залишив навчання та зайнявся живописом.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Albert_Anker_Schreibunterricht_1865.jpg/220px-Albert_Anker_Schreibunterricht_1865.jpg)
Анкер переїхав до Парижа, де у 1855—1860 роках навчався у Паризькій національній вищій школі образотворчих мистецтв (фр. École nationale supérieure des beaux-arts). Також навчався у Чарльза Глейра. У 1859—1885 р.р. виставляв свої роботи на Паризьких салонах.
Після смерті батька в 1860 році успадкував його будинок в Інсі, де спочатку проводив лише літні місяці, потім повертаючись до Парижа.
Анкер одружився з Анною Рюфлі в 1864 році, і у них було шестеро дітей. У 1866—1882 роках заробляв на життя, працюючи художником-декоратором з кераміки. У 1866 був нагороджений золотою медаллю на Паризькому салоні за роботи Спляча дівчина у лісі (1865) та Уроки письма (1865) .
Був членом Великої ради кантону Берна (1870—1874). Ініціатор створення міського музею. Організатор швейцарської експозиції на Всесвітній виставці 1878 року у Парижі.
У 1900 році університет Берна присвоїв йому звання доктора honoris causa. Офіцер ордена Почесного легіону .
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/Albert_Anker_um_1901.jpg/220px-Albert_Anker_um_1901.jpg)
У 1901 році в результаті інсульту у художника паралізувало праву руку. З того часу Анкер займався лише акварельними малюнками. У 1910 році в Музеї мистецтва та історії в Невшателі відбулася перша експозиція, присвячена Альберту Анкеру[6] .
Анкер — автор великої кількості жанрових полотен, присвячених життю швейцарців, портретів. На багатьох з них зображував дітей, у тому числі шістьох власних.
Галерея
ред.- Мельхіор Ромер, 1853
- Шкільний іспит, 1862
- Похорон дитини, 1863
- Хрещення, 1864
- Гравці в кулачки, 1864
- Böckligumpen, 1866
- Хлопчик за столом (Руді Анкер), 1869
- Поранений солдат, 1870-ті
- Солдат 1830 року повертається додому, 1872
- Озерна жінка, 1873
- Сільський писар, 1874
- Пишучий хлопчик із маленькою сестрою, 1875
- Діти за сніданком, 1879
- Урок гімнастики в Інсі, 1879
- Школяр, 1881
- Червона шапочка, 1883
- Дівчина зі спицями, 1884
- Дівчина за в'язанням із малюком в колисці, 1885
- Портрет дівчини, 1885
- Чищення картоплі, 1886
- Дівчина зі спицями, 1888
- Королева Берта і прядильниці, 1888
- Дитячий садок, 1890
- Кухонна сцена, 1892
- Сільський кравець, 1894
- Натюрморт: залишки, 1896
- Натюрморт, 1896
- Хлопчик спить на сіні, 1897
- Чайний сервіз, (дата невідома)
- Портрет хлопчика, (дата невідома)
- Дівчинка з доміно, (дата невідома)
- Старанна (Аплікація), 1886
- Дівчина за в'язанням, (дата невідома)
- Автопортрет, 1908
Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118503197 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Albert Anker
- ↑ а б RKDartists
- ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4f9d
- ↑ Tapan Bhattacharya. Stettler, Wilhelm. — Oxford University Press, 2003. — (Oxford Art Online)