Індоіранські мови

Індоіра́нські мо́ви — одна з груп індоєвропейських мов, поширена в Індії та Ірані.

Багато лінгвістів не виділяють окремої індоіранської групи, а схильні розглядати іранські та індійські мови як підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї^[1]

Історія ред.

Арíйські мóви — застаріла назва індоєвропейських мов, використовувана у 19 столітті; мови арійських народів Індії. Термін більше не вживається в мовознавстві через асоціації з нацистською концепцією «вищої раси».

Класифікація ред.

Поділяється на мови:

індійські або Індоарійські (гінді, урду, бенгальська, маратхі, гуджараті, пенджабі, орія, ассамська, сіндхі, непальська, сингальська, циганська, а також давньоіндійські санскрит і пракрити);
іранські (перська, таджицька, осетинська, курдська, белуджійська, татська, талиська, мунджанська, ягнобська, памірські та ін.).
нуристанські мови

Примітки ред.

↑ Зокрема, у словнику мовознавчих термінів за редакцією радянського лінгвіста Дитмара Розенталя під гаслом «индоевропейские языки».

Література ред.

Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001.

Посилання ред.

Індоіранські мови // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 214. — ISBN 978-966-439-921-7.

[1] Зокрема, у словнику мовознавчих термінів за редакцією радянського лінгвіста Дитмара Розенталя під гаслом «индоевропейские языки».

[1]