Іді Фалко

Народилася 1963 року в Брукліні, Нью-Йорку: мати — акторка Джудіт Андерсон, батько — Френк Фалко, джазовий барабанщик^[5]. Батько мав італо-американське походження, а мати шведсько-американське^[6]. Мала братів Джозефа, Поля і сестру Рут. Її дід — новеліст, драматург і поет Едвард Фалко, працював на посаді професора в Політехнічному університеті Вірджинії. Дитинство Іді провела в Нортпорті та Вест-Ісліпе^[7] на Лонг-Айленді.

Фалко закінчила Northport High School у 1981 році. Після школи грала в мюзиклі My Fair Lady. Відвідувала акторські курси в SUNY Purchase, де навчалася зі Стенлі Туччі та Вінгом Реймсом, з якими товаришує й понині.

Іді Фалко розпочала кар'єру наприкінці 1980-х і наступне десятиліття виконувала переважно ролі другого плану в незалежних кінофільмах. Вона номінувалася на премію «Незалежний дух» за найкращу жіночу роль за фільм «Закон неминучості» (1992), а в 1997 році отримала приз Американського інституту кіномистецтва за головну роль в картині «Ціна життя»^[8][9]. На телебаченні її кар'єра складалася головним чином з другорядних ролей у серіалах «Закон і порядок», «Забійний відділ» і «В'язниця Оз», за участь у яких Фалко отримувала похвалу критики за свій натуралістичний акторський стиль. У 1997 році вона зіграла головну роль в телевізійному пілоті, заснованому на фільмі «Фарго».

У 1999 році Фалко отримала свою найвідомішу роль у серіалі каналу HBO «Клан Сопрано». Серіал досяг несподіваного успіху, а Фалко п'ять разів висувалася на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі, вигравши тричі. Також вона отримала дві нагороди «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль в телевізійному серіалі — драма і п'ять премій Гільдії кіноакторів США^[9].

Після завершення серіалу Фалко вирішила позбутися свого драматичного образу з серіалу, загравши комедійну роль конгресвумен в сіткомі «Студія 30», яка принесла їй номінацію на «Еммі» в категорії «Найкраща запрошена акторка в комедійному телесеріалі»^[9]. У 2009 році вона повернулася до регулярної роботи на телебаченні з головною роллю в чорній комедії «Медсестра Джекі». Серіал отримав підтримку у критики, але негативно був сприйнятий медичними працівниками^[8].

У 2010 році Фалко виграла «Еммі» за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі, а при отриманні нагороди скромно заявила, що вона не смішна^[10]. Вона також неодноразово номінувалася на «Золотий глобус» і премію Гільдії кіноакторів США за свою роботу в серіалі. У 2011 році вона номінувалася на «Тоні» за найкращу жіночу роль другого плану у п'єсі за участь у бродвейській постановці «Будинок синього листя»^[11].

Іді Фалко ніколи не була одружена. У неї є прийомний син Андерсон і прийомна дочка Мейсі, яких вона всиновила в 2005 і 2008 роках відповідно^[12].

Кіно ред.

Телебачення ред.

Театр ред.