Каразія

Каразія (від англ. kersey, за назвою села Kersey)^[1] — назва грубої вовняної тканини розрідженої фактури. В Україні відома з XV ст. як різновид місцевих домотканих тканин, із яких виготовляли переважно верхній одяг. Вироби з каразії характерні для традиційного національного костюма українських селян. Існувала і так звана козацька каразія, з якої шили шаровари, кафтани, жупани, киреї, шапки.

Згідно з офіційною етимологією, від «каразія» походить і слово «кирза»^[1].

Примітки

↑ ^а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Джерела та література

О. В. Крупка. Каразія [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 102. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Посилання

Каразія [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 603. — 1000 екз.

Каразія на 2:45: // Покозачений селянин. Київське воєводство 1649 рік

[ЕСУМ-1] а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[1]