U-31 (1936)
U-31 — німецький підводний човен типу VII A, що входив до складу крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 1 березня 1936 року на верфі компанії AG Weser у Бремені. Спущений на воду 25 вересня 1936 року, 28 грудня 1936 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
| U-31 | ||
|---|---|---|
_in_Brockhaus_1937.jpg) | ||
| Зображення підводного човна U-33, аналогічного з U-31 типу | ||
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх | |
| Спуск на воду | 25 вересня 1936 року | |
| Виведений зі складу флоту | 28 грудня 1936 року | |
| Сучасний статус | 11 березня 1940 року затоплений британською авіацією у бухті Ядебузен; піднятий та відновлений; вдруге затоплений 2 листопада 1940 року есмінцем «Антілоуп» північно-західніше Ірландії | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | AG Weser, Бремен | |
| Вартість | 4 189 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавання | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-60 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 64,51 м | |
| Ширина корпусу найб. | 5,85 м | |
| Висота | 9,5 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,37 м | |
| Водотоннажність надводна | 626 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling | |
| Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА. 11 торпед або 26 мін TMA або 33 міни TMB | |
З моменту введення U-31 до строю підводний човен входив до складу 2-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З 27 серпня 1939 року і до останнього походу у листопаді 1940 року, U-31 здійснив 7 бойових походів в Атлантичному океані, потопив 11 суден противника сумарною водотоннажністю 27 751 брутто-регістрових тонн і один допоміжний військовий корабель (160 GRT), а також на міні, встановленій субмариною, підірвався британський лінійний корабель «Нельсон» (33 950 тонн)[2].
11 березня 1940 року корабель був затоплений британським легким бомбардувальником «Блейхейм» у бухті Ядебузен. ПЧ проходив ходові випробування, тому на борту перебували 13 осіб інженерів і робітників-ремонтників; усі 58 осіб загинули. 15 березня підводний човен був піднятий, доставлений до Вільгельмсгафена, де відновлений і 30 липня 1940 року повернути до строю.
Вдруге затоплений 2 листопада 1940 року північно-західніше Ірландії глибинними бомбами есмінця «Антілоуп». 2 людини загинуло та 44 потрапили в полон.
Командири ред.
- Капітан-лейтенант Рольф Дау (28 грудня 1936 — 8 листопада 1938)
- Капітан-лейтенант Йоганнес Габекост (8 листопада 1938 — 11 березня 1940)
- Капітан-лейтенант Вільфрід Прелльберг (30 липня — 2 листопада 1940)
Перелік затоплених U-31 суден у бойових походах ред.
.svg){kind=small}
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-31. uboat.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.(англ.)
- ↑ а б HMS Nelson (28). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Ships hit by U-31. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Aviemore. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Hazelside. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Arcturus. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Ove Toft. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Gimle. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Primula. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Agu. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Vinga. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ HMS Glen Albyn. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ HMS Promotive. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Union Jack. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Vestvard. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- ↑ Matina. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
Джерела ред.
Література ред.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання ред.
- Type VIIA [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- U 31 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Немецкие подводные лодки VII серии
