Стариця (Тверська область)
Ста́риця (рос. Старица) — місто у Росії, адміністративний центр Старицького району Тверської області.
| місто Стариця | ||||
|---|---|---|---|---|
| Старица | ||||
| ||||
 | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Тверська область | |||
| Код ЗКАТУ: | 28253501 | |||
| Код ЗКТМО: | 28653101001 | |||
| Основні дані | ||||
| Час заснування | 1297 | |||
| Статус міста | 1775 | |||
| Населення | ▼ 8116(2015) | |||
| Площа | 8 км² | |||
| Поштові індекси | 171360 | |||
| Телефонний код | +7 48263 | |||
| Географічні координати: | 56°30′27″ пн. ш. 34°56′08″ сх. д. / 56.50750000002777540° пн. ш. 34.935555555583775345° сх. д.Координати: 56°30′27″ пн. ш. 34°56′08″ сх. д. / 56.50750000002777540° пн. ш. 34.935555555583775345° сх. д. | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| Вебсторінка | старицкийрайон.рф | |||
| Мапа | ||||
  Стариця | ||||
| ||||
_(1780).png)
Місто розташоване на східній околиці Валдайської височини, пристань на Волзі, за 12 км від залізничної станції, за 65 км на південний захід від Твері.
Історія ред.
Засноване у 1297 Тверським князем Михайлом Ярославичем як фортеця Новий город (також Городок на Стариці, Високий Городок, Новий Городок). З кінця XIV століття називається Стариця . Назва по розташуванню на річці Стариці.
Існує легенда, що на місці міста Стариці було місто Любим, яке було вщент розорено татарами в 1292 році. При закладенні міста Стариці на тому місці жила одна стара («стариця»), сховавшись в одній з печер, від якої місто і отримало свою назву. Переказ не суперечить ходу історичних подій, але відсутня документальна згадка про місто Любим[1][2].
У 1485 році у складі Тверського князівства приєднане до Великого князівства Московського. У 1519–1567 роках було у складі Старицького князівства.
У XVIII-XIX століттях велика пристань на водному шляху в Санкт-Петербург. У Стариці вівся видобуток вапняку.
Пам'ятки архітектури ред.
- Комплекс Свято-Успенського монастиря (заснований у XII ст.) з Успенським (1530) і Троїцьким собором, церквами Введенською (1570; у ній розміщено архітектурно-художній та археологічний музей) та Іоанна Богослова (1594).
- Церква Параскеви П'ятниці (1750).
- Борисоглібський собор (1808—1820).
- Спаська церква-дзвіниця (1827).
- Церква Іллі Пророка (1807).
- Церква Преображення Господнього (1843).
- Білокам'яні кузні (1792).
- Будинок купця Філіппова.
- Вапнякові печери.
Відомі старичани ред.
- Захаров Матвій — військовий і політичний діяч СРСР, начальник Генерального штабу Збройних сил СРСР (1960–1963 та 1964–1971), маршал Радянського Союзу (1959), двічі Герой Радянського Союзу, Герой ЧССР, депутат Верховної Ради СРСР (4-8 скликання).
- Корнілов Володимир — російський флотоводець, віце-адмірал, герой Кримської війни, перший організатор оборони Севастополя.
- Савосін Геннадій — український політик. Народний депутат України V скликання.
- Сабакін Лев — російський механік винахідник, конструктор годинників, колезький асесор. Член вільного економічного товариства. Нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня.
- Тутолмін Тимофій — московський військовий губернатор і головнокомандувач у Москві і губернії по громадянській частині. Кавалер ордена святого Георгія 4-го класу.
Примітки ред.
- ↑ Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 24.
- ↑ Іван Грозний любив Старицю і називав її «городъ Любимъ». (Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 8)
Посилання ред.
- Старица (Тверская область) / Народная энциклопедия городов и регионов России «Мой Город» (рос.)
- Старица / Просёлки-ру (рос.)
- История герба Старицы (рос.)
- Старица (Монастыри и храмы) (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Тверської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |