Портал:Хімія/Події липня

1 липня 1969 року генеральний секретар ООН У Тан виступив із доповіддю, присвяченою проблематиці хімічної та бактеріологічної зброї і наслідкам їхнього можливого застосування.

2 липня 1909 року на заводі BASF німецький промисловець Фріц Габер продемонстрував спосіб фіксації атмосферного азоту. Цей метод ліг в основу процесу Габера — основного способу отримання аміаку.

3 липня 1826 року французький хімік Антуан-Жером Балар повідомив про відкриття ним у морській воді нового хімічного елементу — Брому.

4 липня 1805 року на засіданні Лондонського королівського товариства Вільям Волластон повідомив про відкриття ним у 1803 році Палладію.

5 липня 1936 року англійський хімік Роберт Вільямс^[en] здійснив синтез вітаміну B₁ (тіаміну).

6 липня 1978 року в Лозанні розпочався міжнародний симпозіум, присвячений дослідженню механізмів перенесення амінокислоти триптофану в кров'яних тільцях, нервових клітинах та через гематоенцефалічний бар'єр.

7 липня 1914 року американський інженер Роберт Годдард отримав патент на створення ракети на рідкому паливі. Перший прототип його ракети, заправлений паливом з рідкого кисню і гасу, був запущений у березні 1926 року.

8 липня 1994 року американський астрофізик Джейсон Карделлі повідомив про виявлення ним слідів Талію і Плюмбуму у міжзоряному газі.

9 липня 1902 року було отримано патент на лікарське застосування барбітурової кислоти — основного компонента снодійних засобів.

10 липня 1908 року нідерландский фізик Гейке Камерлінг-Оннес здійснив зрідження гелію, охолодивши його до температури -269 °C (або 4 °K).

11 липня 1811 року італійський науковець Амедео Авогадро опублікував свою працю про склад газів, в якій вказував на можливість атомів об'єднуватися в молекули, і таким чином створив основу молекулярної теорії.

12 липня 1898 року британські хіміки Вільям Рамзай і Морріс Треверс виділили із зрідженого повітря новий хімічний елемент ряду благородних газів — Ксенон.

14 липня 1867 року на каменоломні графства Суррей Альфред Нобель вперше продемонстрував вибухову дію динаміту — бризантної суміші на основі нітрогліцерину.

14 липня 2009 року науковцями Центру дослідження важких іонів (Дармштадт) для синтезованого ними елемента 112 було запропоновано назву Коперницій — на честь Миколая Коперника

16 липня 1945 року в пустелі штату Нью-Мексико в рамках Мангеттенського проєкту було здійснено випробовування «Трініті» — перший в історії підрив ядерної бомби. Основу її заряду складали радіоактивні ізотопи Уран-235 і Плутоній-239.

17 липня 2007 року поблизу міста Вічіта (штат Канзас, США) стався вибух на наливній станції, де зберігалися технічні розчинники. Через надзвичайну ситуацію було евакуйовано 6 тисяч осіб. Причиною вибуху, а також наступної пожежі, став електростатичний заряд у цистерні, який запалив легкозаймисту пару розчинника.

18 липня 1898 року П'єр та Марія Кюрі відкрили новий хімічний елемент — Полоній.

19 липня 2000 року вченими Об'єднаного інституту ядерних досліджень (місто Дубна) шляхом бомбардування мішені з ізотопів Кюрію 248Cm іонами 48Ca було синтезовано хімічний елемент №116, котрий пізніше було названо Ліверморій.

21 липня 1940 року оксфордськими науковцями був синтезований 2,3-димеркаптопропанол^[en] (димеркапрол або OK217) — препарат, який усував токсичну дію хімічної зброї люїзиту, за що дістав назву «британський антилюїзит» (BAL).

22 липня 2010 року астрономи з Університету Західного Онтаріо повідомили про відкриття ними у планетарній туманності Tc 1 фулеренів C₆₀ і C₇₀.

23 липня 2004 року науковцями японського дослідницького центру RIKEN^[en] при бомбардуванні мішені з Бісмуту 209Bi частинками 70Zn був синтезований елемент 113 (пізніше названий Ніхоній).

24 липня 1932 року на німецькому заводі BASF подали заявку на патентування каталітичного методу синтезу метанолу із використанням оксидів ZnO та Cr₂O₃.

25 липня 1953 року у виданні журналу Nature британські біофізики Розалінд Франклін і Реймонд Гослінг підтвердили теорію Вотсона і Кріка стосовно подвійноспіральної будови молекули ДНК.

26 липня 2012 року в журналі Neuron опубліковано дослідження способу відновлення зорової активності у сліпих мишей, хворих на пігментний ретиніт, при використанні четвертинних амонієвих солей акриламідазобензену (AAQ).

27 липня 1823 року німецький хімік Йоганн Вольфганг Деберайнер відкрив каталітичні властивості платини, коли пропускав суміш водню і повітря над платиновим порошком, в результаті чого утворювалася вода.

28 липня 1948 року на хімічному заводі BASF у Людвігсгафені вибухнула цистерна з диметиловим ефіром. Жертвами надзвичайної події^[de] стали 207 чоловік і 3818 зазнали ушкоджень.

29 липня 1899 року було підписано Гаазьку конвенцію стосовно методів ведення війни, окремою декларацією в якій постановлялася заборона використовувати у бойових діях задушливі чи шкідливі гази (хімічну зброю).

31 липня 1790 року американський винахідник Семюел Гопкінс^[en] отримав патент на покращений метод добування соди, що полягав у подвійному прокалюванні золи та додатковій очистці відходів. Цей патент також став найпершим в історії США.