Плюрицентрична мова

Плюрицентрична мова — мова, яка має широке поширення в кількох відносно незалежних одна від одної спільнотах-державах, кожна з яких виробляє свої норми для цієї мови, іменовані стандартними мовними варіантами. При цьому мовні варіанти зберігають єдину спільність в рамках єдиного мовного простору і на вищому літературному рівні прагнуть виробити якусь нейтрально-міжнародну норму. Плюрицентрична мова може бути де-факто, базуючись на фактичному мовному матеріалі, і де-юре, коли мовні варіанти мають ще й загальносвітове визнання, тобто зафіксовані в словниках, граматиках тощо.

Приклади: Плюрицентричні мови де-факто і де-юре

Див. також: Мовний сепаратизм#Сербохорватський

Німецька мова. Свої варіанти мають Німеччина, Австрія та Швейцарія.
Англійська мова. Свої варіанти мають Велика Британія та США; при цьому спостерігається поступове наближення усіх варіантів, особливо канадського і, меншою мірою, британського й австралійського, до стандартів США, тобто відбувається моноцентризація англійської мови.
Іспанська мова. Свої варіанти мають Іспанія, Аргентина, Мексика та ін.
Перська мова. Свої варіанти мають Іран, Афганістан, Таджикистан.
Португальська мова. Свої варіанти мають Бразилія і Португалія; при цьому спостерігається поступове наближення усіх варіантів, особливо європейського, до бразильських стандартів, тобто моноцентризація португальської мови.
Гіндустані. Варіант, поширений в Індії, називається гінді, а пакистанський варіант має назву урду.
Малайська мова. Малайзійський і індонезійський варіанти.
Сербохорватська мова. Свої варіанти мають Сербія (сербська мова), Хорватія (хорватська мова), Боснія і Герцоговина (боснійська мова) та Чорногорія (чорногорська мова).
Французька мова. Свої варіанти мають Франція, Квебек, Бельгія. Однак Французька академія не визнає їхнього існування через побоювання тим самим стимулювати дивергентні процеси в мові, помітні де-факто (див. Французька мова в Канаді).

Плюрицентрична мова

Приклади: Плюрицентричні мови де-факто і де-юре

Примітки