Ніколає Александру
Ніколає Александру (рум. Nicolae Alexandru) був воєводою Волощини з династії Басарабів, правив між 1352 роком і листопадом 1364, наслідуючи свого батька Басараба I. До спадкування батькового трону був удільним воєводою Олтенії з 1342 року.
| Ніколає Александру рум. Nicolae Alexandru | |||
 | |||
.svg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1344 — 1352 | |||
| Попередник: | Басараб I | ||
| Наступник: | Владислав I Влайку | ||
| |||
| Народження: | невідомо | ||
| Смерть: | 16 листопада 1364 | ||
| Країна: | Волощина | ||
| Рід: | Басараби | ||
| Батько: | Басараб I | ||
| Мати: | Доамна Маргорита | ||
| Шлюб: | Clara Dobokaid | ||
| Діти: | Анна Бесараб, Анна Валахійськаd, Владислав I Влайку і Раду I | ||
Ніколає Александру ще з 1343 року був співправителем свого батька. У 1351/1352 роках після смерті Басараба Засновника Ніколає Александру став другим правителем Волоського князівства. Ніколає Александру встановив союзницькі відносини з Візантійською імперією, Сербським і Болгарським царствами. Ніколає Александру після тривалої війни з Угорським королівством приніс формальну васальну присягу на вірність угорській короні, фактично залишаючись незалежним правителем. Ніколає Александру поступився королю Людовіку I в 1354 році, і визнав право Римсько-католицької церкви встановити місії у своєму князівстві, а також дав привілеї саксонським купцям від Брашова на торгівлю з Валахією без сплати мита. У 1355 році Ніколає Александру і король Угорщини досягли угоди в обмін на Северін.
У правління Ніколає Александру Волоська православна церква в травні 1359 року перейшла з Тирновського патріархату до підпорядкування Константинопольському патріархату. Ніколає Александру отримав від патріарха статус автократа, а у Волощині було засновано митрополію. Перевів митрополита Якинту з Вічіни у Добруджі до Арджеш.
Родина ред.
Ніколає Александру був тричі одружений. Від першого шлюбу з Марією Лакфю мав трьох синів і дочку:
- Владислав I Влайку (правив у 1364-1377),
- Раду I (правив у 1377-1383),
- Воїслав (помер 1366),
- Єлизавета.
Вдруге одружився з католичкою Кларою з Дубока, від шлюбу з якою мав двох дочок: Анна Валошка, яка стала дружиною відінського царя Івана Срациміра і матір'ю царя Костянтина II Асеня та королеви Доротеї Боснійської. Інша дочка вийшла заміж за Стефана Уроша V царя Сербії. Втретє одружився з Маргіт Дабкай, від шлюбу з якою дітей не залишив.
Джерела ред.
- (рум.) Constantin C. Giurescu, Istoria Românilor, vol. I, Ed. ALL Educațional, București, 2003.
- (рум.) Daniel Barbu, Sur le double nom du prince de Valachie Nicolas-Alexandre, Revue Roumaine d’Histoire XXV, no. 4, 1986.
 Правителі Волощини | ||
| Попередник: Басараб I | Господар Волощини 1418 — 1420 | Наступник: Владислав I Влайку |
