Кариби (група народів)

Кари́би — група індіанських племен Південної Америки, які переважно мешкають в зоні тропічних лісів і саван на півночі від річки Амазонки (у Венесуелі, Колумбії, Бразилії, Гондурасі, Гаяні та інших країнах). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. До початку XX століття внаслідок масового винищення іспанськими і португальськими колонізаторами чисельність карибів значно зменшилася. За приблизними даними, вона становить близько 100—150 тисяч осіб.

Кариби
Кількість	100—150 тисяч чоловік
Ареал	Колумбія, Венесуела, Гаяна, Бразилія, Гондурас
Раса	монголоїдна раса
Мова	карибська мова

Мови карибів складають окрему жепано-карибську мовну сім'ю і поділяються на:

• північні, що включають підгрупи:
  • прибережну (юпа, вимерлі кариби венесуельського узбережжя);
  • західно-гвіанську (ябарана, панаре);
  • західно-східну (пемон, вай-вай, макуші, тірійо, акавайо, уаяна, мотілони, омагуа та інші);
  • північно-бразильську (дрібні групи в штаті Пара на південь від Амазонки);
• південні, що включають підгрупи:
  • південно-гвіанську (варікяна та інші дрібні родинні групи, макірітаре);
  • верхів'їв Шінгу (шінгуано, куікуру, калапало, нахукуа, тшікао).

Центром розселення карибів (від III-го тисячоліття до нашої ери), ймовірно, була Гвіана. У XIV—XVII століттях кариби Атлантичного узбережжя стали переселятися на Малі Антильські острови, сприйнявши мову араваків.

Традиційні заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (головна культура — гіркий маніок), рибальство (за допомогою отрути). Розвинені художнє плетіння (геометризовані зооморфні зображення), виготовлення виробів з бісеру (святкові жіночі фартухи та інше), гамаків, довбаних човнів, різьблення по дереву (лави для шаманів і вождів із зображеннями тварин).

Поселення — великий будинок-малока або кілька жител для великих сімей навколо чоловічого будинку.

Для міфології характерні сюжети про близнюків, виловлювання жінок з річки, де вони плавали у вигляді риб, і інше. Поширені ініціації хлопчиків.