Жоржиньйо (футболіст, 1964)

Жорже де Аморім Олівейра Кампос (порт. Jorge de Amorim Campos, нар. 17 серпня 1964, Ріо-де-Жанейро), більш відомий як Жоржи́ньйо (порт. Jorginho) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Жоржиньйо
Жоржиньйо
Жоржиньйо
Особисті дані
Повне ім'яЖорже де Аморім
Олівейра Кампос
Народження17 серпня 1964(1964-08-17) (59 років)
 Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст175 см
Вага73 кг
Громадянство Бразилія
Позиціязахисник
Юнацькі клуби
1978–1982Бразилія «Америка»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1983–1984 Бразилія «Америка» 20 (0)
1985–1989 Бразилія «Фламенго» 55 (2)
1989–1992 Німеччина «Баєр 04» 87 (9)
1992–1995 Німеччина «Баварія» 77 (6)
1995–1999 Японія «Касіма Антлерс» 103 (17)
1999 Бразилія «Сан-Паулу» 18 (1)
2000–2001 Бразилія «Васко да Гама» 34 (2)
2001–2003 Бразилія «Флуміненсе» 8 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1987–1996 Бразилія Бразилія 64 (3)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2005 Бразилія «Америка»
2006–2010 Бразилія Бразилія(помічник)
2010 Бразилія «Гояс»
2011 Бразилія «Фігейренсе»
2012 Японія «Касіма Антлерс»
2013 Бразилія «Фламенго»
2013 Бразилія «Понте-Прета»
2014 ОАЕ «Аль-Васл»
2015–2016 Бразилія «Васко да Гама»
2017 Бразилія «Баїя»
2018 Бразилія «Сеара»
2018 Бразилія «Васко да Гама»
2019 Бразилія «Понте-Прета»
2019 Бразилія «Корітіба»
2020 Бразилія «Корітіба»
2021 Бразилія «Атлетіко Гояніенсе»
2021 Бразилія «Куяба»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за низку бразильських клубів, а також німецькі «Баєр 04» та «Баварію» і японську «Касіму Антлерс», а також національну збірну Бразилії, у складі якої став чемпіоном світу та фіналістом Кубка Америки.

Клубна кар'єра ред.

Народився 17 серпня 1964 року в місті Ріо-де-Жанейро. Вихованець футбольної школи клубу «Америка» (Ріо-де-Жанейро), де він до 13 років грав на позиції центрального захисника, а потім, через занадто невисокий зріс, став грати на фланзі оборони[1].

Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1983 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 20 матчах чемпіонату.

Своєю грою на переможному для бразильців чемпіонаті світу серед юніорів привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фламенго», до складу якого приєднався на початку 1985 року. У «Фламенго» Жоржиньйо замінив Леандро, який через проблеми з колінами був змушений грати в центрі оборони[1]. Його дебютною грою став матч 15 липня 1985 року проти «Ботафого», в якому «Фла» переміг 1:0[2]. Жоржиньйо виступав за «Фламенго» протягом 5 років та допоміг клубу виграти чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро та чемпіонат Бразилії. Всього за «Фламенго» Жоржиньйо провів 246 матчів та забив 8 голів[2]

1989 року уклав контракт з клубом «Баєр 04». Ця команда грала за схемою 5-3-2 або 3-5-2, з двома крайніми захисниками, якs закривали всю «бровку» поля. Завдяки цій тактиці, Жоржиньйо зміг розкритися і в наступальних діях, часто ассистуючи партнерам та інколи навіть забиваючи сам. У складі «фармацевтів» провів три роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Баєра», був основним гравцем захисту команди.

З 1992 року три сезони захищав кольори «Баварії», з якою став чемпіоном Німеччини та володарем Кубка УЄФА. Однак, якщо в перших двох сезонах Жоржиньйо здебільшого виходив на поле в основному складі, то в третьому він провів лише 10 ігор — його «витіснив» зі складу молодий новачок команди Маркус Баббель.

1995 року Жоржиньйо виїхав до Японії, перейшовши, за запрошенням колишнього партнера по «Фламенго», Зіку, в клуб «Касіма Антлерс»[1]. Там бразилець провів 4 роки, виграв два чемпіонати Японії, Кубок Японії і один раз був визнаний найкращим гравцем чемпіонату

1999 року Жоржиньйо повернувся до Бразилії, де виступав за клуби «Сан-Паулу» та «Васко да Гама».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Флуміненсе», за команду якого виступав протягом 20012003 років.

Виступи за збірну ред.

З 1983 року виступав в олімпійській збірній, разом з якою виграв срібну медаль на Панамериканських іграх в 1983 році та на Олімпійських іграх в Сеулі 1988 року. Крім того, 1983 року також став віце-чемпіоном Південної Америки до 19 років, а також вигравав з командою чемпіонат світу (U-20).

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Того ж року у складі команди був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, де бразильці несподівано не змогли вийти з групи.

Після цього у складі збірної був учасником двох поспіль чемпіонатів світу — чемпіонату світу 1990 року в Італії та чемпіонату світу 1994 року у США, здобувши того року титул чемпіона світу.

Після цього був учасником розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло».

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 64 матчі, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера ред.

Тренерську кар'єру Жоржиньйо розпочав 2005 року, очоливши «Америку», де починав і свою ігрову кар'єру. Молодий наставник провів з командою 14 матчів і був звільнений, після серії невдалих матчів.

31 липня 2006 року Жоржиньйо був призначений помічником Дунги у збірній Бразилії. Також у двох іграх, зі Швецією та Північною Ірландією, Жоржиньйо самостійно тренував збірну через дискваліфікацію Дунги[3], причому обидва матчі бразильці виграли[4].

29 серпня 2010 року був оголошений новим тренером «Гояса». 8 жовтня того ж року, не витримавши напору правління і практично вилетівши з командою в Серію B, був звільнений.

1 березня 2011 року став новим тренером «Фігейренсе» і після вдалого сезону в Серії А 2011 року (7 місце) покинув клуб, заявивши, що шукає «нові виклики»[5] і в кінці 2011 року очолив японський клуб «Касіма Антлерс»[6], з якою виграв кубок японської ліги 2012 року.

17 березня 2013 Жоржиньйо очолив «Фламенго». Проте невдалі виступи в Кубку Ріо і на початку нового чемпіонати призвели до чого, що вже 6 червня він був звільнений[7].

25 серпня 2013 року став головним тренером «Понте-Прети». Під його командуванням команда опустилась до Серії Б, але дійшла до фіналу Кубка Лібертадорес. Незважаючи на це 13 грудня 2013 клуб оголосив, що тренер не буде продовжити свою роботу з командою[8].

Протягом частини 2014 року очолював еміратський клуб «Аль-Васл», після чого повернувся на батьківщину, ставши головним тренером команди «Васко да Гама». У подальшому тренував ще низку бразильських клубних команд.

Статистика ред.

Клубна ред.

ЧемпіонатЛігаКубокКубок лігиВсього
СезонКлубЛігаІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
БразиліяЛігаКубок БразиліїКубок ЛігиВсього
1983«Америка»Серія А8080
1984120120
1985«Фламенго»120120
1986211211
1987151151
19887070
19890000
НімеччинаЛігаКубок НімеччиниКубок німецької лігиВсього
1989/90 «Баєр 04»Бундесліга302302
1990/91302302
1991/92375375
1992/93 «Баварія»333333
1993/94242242
1994/95101101
ЯпоніяЛігаКубок ІмператораКубок Джей-лігиВсього
1995 «Касіма Антлерс»Джей-Ліга29830-328
199626211131403
1997315541274816
19981720031203
БразиліяЛігаКубок БразиліїКубок ЛігиВсього
1999 «Сан-Паулу»Серія А181181
2000 «Васко да Гама»Серія А281281
20016161
КраїнаБразилія12751275
Німеччина1641516415
Японія103179528914031
Всього394379528943151

Збірна ред.

Збірна Бразилії
РокиІгриГоли
198711
198871
1989100
199070
199110
199221
1993130
1994120
1995110
Всього643

Тренерська ред.

КлубІгорВНП
«Флуміненсе»1010
«Гояс»206410
«Фігейренсе»47211412
«Фламенго»14743
«Понте-Прета»3081012

Досягнення ред.

Гравець ред.

Командні ред.

Особисті ред.

  • Найцінніший гравець Джей-ліги: 1996

Тренерські ред.

Примітки ред.

  1. а б в Статья во Флапедии. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  2. а б Профиль на flaestatistica.com. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 27 вересня 2014.
  3. Dunga banned for four games by Brazilian tribunal. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 27 вересня 2014.
  4. Brazilian National Team Coaches. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 27 вересня 2014.
  5. Jorginho anuncia que deixa o Figueira e não fala sobre seu futuro. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  6. Técnico Jorginho confirma acerto com o Kashima Antlers. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  7. Jorginho é demitido do Flamengo após derrota para o Náutico. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 27 вересня 2014.
  8. Muito obrigado, Jorginho! Técnico deixa o comando da Ponte Preta e ressalta a emoção da torcida. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2014.

Посилання ред.

🔥 Top keywords: Головна сторінкаВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Спеціальна:ПошукРоманчук Тарас ВікторовичЯк-52Dassault Mirage 2000УкраїнаЗаворотнюк Анастасія ЮріївнаYouTubeСисоєнко Ірина ВолодимирівнаЧемпіонат Європи з футболу 2024Національна суспільна телерадіокомпанія УкраїниСпеціальна:Нові редагуванняЄрмак Андрій БорисовичTelegramМастерШеф (Україна)Операція «Нептун»СексТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиБріджертониПоклонська Наталія ВолодимирівнаВійськові звання УкраїниСписок 250 найрейтинговіших фільмів IMDbСписок українських жіночих іменFacebookДТЕКМоздок (аеродром)Радіо «Свобода»СкуфРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Північна Осетія3-тя окрема штурмова бригада (Україна)Збірна України з футболуЧернишов Петро АндрійовичКиївСписок українських чоловічих іменІга СвьонтекУсик Олександр ОлександровичКузьма Скрябін