Гайо-Луес (регентство)

Гайо-Луес
	Герб
Країна	Індонезія
Острів	Суматра
Провінція	Ачех (провінція)
Столиця	Блангкеджерен
	Східний Ачех (регентство), Центральний Ачех (регентство), Наган-Рая (регентство), Південно-Східний Ачех (регентство), Південно-Західний Ачех (реагенство), Ачех-Таміанг (регентство), Langkatd, Південний Ачех (регентство)?
Внутрішній поділ	Blangjerangod, Блангкеджерен, Blangpegayond, Dabun Gelangd, Kutapanjangd, Pantan Cuacad, Piningd, Puteri Betungd, Rikit Gaibd, Terangund, Teripe Jayad;
Дата заснування	2002
Площа	5,549.91 км²
Висота центру	1152 м
Офіційна мова	Ачеська мова, індонезійська мова (Ачех)
Населення	99,532
Густота населення	18 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+7
Телефонний код	(+62) 629
Автомобільний код	BL (Ачех)
GeoNames	8224054
OSM	r8922309 ·R
Офіційний сайт	gayolueskab.go.id
	Гайо-Луес Гайо-Луес (Індонезія)
	Гайо-Луес Гайо-Луес (Суматра)

Регентство Гайо Луес (індонез. Kabupaten Gayo Lues) — регентство в спеціальному регіоні Ачех в Індонезії. Він розташований на острові Суматра. Регентство було створено в 2002 році відповідно до Статуту UU 4/2002 з північної частини Ачех Тенггара (Південно-Східне Регентство Ачех). Його столиця — Блангкейрен. Регентство займає площу 5 549,91 квадратних кілометрів і має населення 79 560 за переписом 2010 року та 99 532 за переписом 2020 року^[3]. Разом із регентством Центральний Ачех і регентством Бенер Меріа тут проживає народ Гайо^[4].

90% жителів заробляють на життя сільським господарством. Продукти включають перець чилі, тютюн, каву та лемонграсс, рибу, рис, свічковий горіх, патакулі, кокос, ваніль, капок, шоколад, цукрову тростину, імбир, гвоздику, касслеверу, куркуму та цукрову пальму^[5]. Повідомляється, що лісозаготівля є основною проблемою в регіоні, який є найменш населеним районом провінції з менш ніж 2% від загального населення^[6].

Адміністративні райони ред.

Регентство адміністративно поділено на одинадцять округів (кечатамани), перераховані нижче з їхніми територіями та населенням за переписом 2010 року^[7] та переписом 2020 року^[3]. Таблиця також містить розташування районних адміністративних центрів і кількість сіл (сільських деса та міських келураган) у кожному районі.

Назва	Площа в км ²	Населення у 2010 році ^[7]	Населення у 2020 році ^[3]	Адмін центр	Клк. сіл
Кута Панджанг	269,53	7330	9,365	Кута Панджанг	12
Бланг Джеранго	382,42	6,379	7,355	Бунтул Гемуянг	10
Blangkejeren	166,06	24,434	31,180	Blangkejeren	22
Путрі Бетунг	996,85	6,607	9,142	Гумпанг	13
Дабун Геланг	444,71	5,277	6,773	Бадак Бур Джампе	11
Бланг Пегайон	272,18	5,099	6,406	Сінта Маджу	12
Пінінг	1350,09	4320	5,112	Пінінг	9
Рікіт Гайб	264,08	3770	4,525	Бунтул Гемуя	13
Пантан Куака	295,06	3,481	4,338	кенійська	11
Терангун	671,80	7,953	9,551	Терангун	25
Трипе Джая	437,13	4,910	5,785	Реребе	10
Підсумки	5549,91	79 560	99,532	Blangkejeren	159

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Aceh Provincial Government Administrative Region Code and Data 2015
d:Track:Q23890149
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
d:Track:Q112136164
↑ ^а ^б ^в Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
↑ Library Information and Research Service (2004). The Middle East, abstracts and index. Northumberland Press. Процитовано 20 грудня 2010.
↑ Gayo Lues (PDF). Aceh Investment and Promotion Board. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 24 грудня 2010.
↑ Davies, Matthew N. (2006). Indonesia's war over Aceh: last stand on Mecca's porch. Taylor & Francis. с. 45–. ISBN 978-0-415-37239-8. Процитовано 21 грудня 2010.
↑ ^а ^б Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1980247"_data-entity-id="Q23890149">Aceh_Provincial_Government_Administrative_Region_Code_and_Data_2015<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23890149]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Aceh Provincial Government Administrative Region Code and Data 2015
d:Track:Q23890149

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101757090"_data-entity-id="Q112136164">[https://www.kemendagri.go.id/arsip/detail/10857/keputusan-menteri-dalam-negeri-nomor-050145-tahun-2022-tentang-pemberian-kode-data-wilayah-administrasi-pemerintahan-dan-pulau-tahun-2021_Indonesian_Minister_of_Home_Affairs_Decree_Number_050-145_of_2022]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q112136164]]</div>-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
d:Track:Q112136164

[:0-3] а ^б ^в Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.

[Service2004-4] Library Information and Research Service (2004). The Middle East, abstracts and index. Northumberland Press. Процитовано 20 грудня 2010.

[AI-5] Gayo Lues (PDF). Aceh Investment and Promotion Board. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 24 грудня 2010.

[Davies2006-6] Davies, Matthew N. (2006). Indonesia's war over Aceh: last stand on Mecca's porch. Taylor & Francis. с. 45–. ISBN 978-0-415-37239-8. Процитовано 21 грудня 2010.

[:1-7] а ^б Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.

[3]

[4]

[1]

[2]

[5]

[6]

[7]