Ікос

Ікос (грец. Οἶκος — до дому, повний й широкий дім, велика пісня) — церковний спів, що хвалить та прославляє шанованого святого або церковну подію. Ікос є складовою частиною ранкового канону, в якому слідує після 6-ї пісні (безпосередньо слідом за кондаком). Автором перших ікосів був, згідно з церковним переданням, св. Роман Сладкоспівець.

Ікосом також називається один з типів строф в акафісті. Ікос, на відміну від кондака (інший вид строф в акафісті) містить блок хайретизмів та особливий рефрен. Ікос і кондаки в межах акафісту чергуються. Спочатку ікосами називалися всі 24 пісні акафісту. У грецьких оригіналах ікоси і кондаки написані одним і тим же віршованим розміром.

Джерела та література ред.

П. В. Голобуцький, О. В. Зорька. Кондак та ікос [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 16. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Полный церковнославянский словарь (Протоиерей Г.Дьяченко) стр. 220 (рос.)
Икос [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.] // Православная Богословская Энциклопедия. Том 5. Издание Петроград. Приложение к духовному журналу «Странник» за 1904 г. (рос.)
Вениамин (Краснопевков-Румовский) Новая Скрижаль часть 2. глава 4. § 19. Икос стр. 78 [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Ікос // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 409-410.
Ікос // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 222. — 634 с.
Ікос на slovopedia.com [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Ікос на azbyka.ru [Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Тексти ікосів з Акафіста Пресвятої Богородиці [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Реконструкція грецьких текстів ікосів [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)