Гливинський Олександр Віталійович

Олександр Гливинський народився 10 лютого 1975 року у Львові. Батько — колишній футболіст, який завершив кар'єру через важку травму^[3]. Сім'я продовжувала цікавитись футболом і після народження Олександра, який згодом почав збирати футбольну статистику та цікаві факти. У школі хлопець вирішив стати журналістом, для чого став учнем Школи-студії юного журналіста, організованого Всеукраїнським товариством «Просвіта» та Центром творчості дітей та юнацтва Галичини, що йому потім допомогло під час вступу до університету^[3].

Вступивши на стаціонар факультету журналістики Львівського національного університету, Гливинський згодом перейшов на заочну форму навчання та пішов працювати у відділ інформації Львівського обласного радіо. 1998 року Олександр закінчив університет^[1][3].

• 1993 — редактор відділу інформації Львівського радіо.
• 1995–1997 — директор програм радіо «Незалежність».
• 1997–1999 — керівник відділу міжнародних новин «Радіо Люкс».
• 1999–2000 — спортивний коментатор і ведучий програми «Футбол від УТН» на Першому національному телеканалі.
• 2000–2001 — ведучий програм «Доброго ранку, Україно!» і «Добраніч, Україно!» на ТРК «Ера».
• 2001–2002 — спортивний коментатор на Першому каналі;
• 2002–2008 — ведучий і продюсер програми «Гол!» на Новому каналі;
• 2008 - ведучий і продюсер програми «Про футбол» на каналі ICTV
• 2009-2010 - директор інформаційного агентства «Україна-Євро-2012»;
• 2010-досі - прес-секретар Національної команди України з футболу;
• 23 січня 2020 року на V З‘їзді Асоціації спортивних журналістів України обраний президентом АСЖУ

Також Олександр був ведучим програми «Богатирські ігри», коментував літні Олімпійські ігри в Сіднеї та зимову Олімпіаду в Солт-Лейк-Сіті, чемпіонат Європи з футболу 2000, чемпіонати світу з футболу 2002, 2006 років, ігри Ліги чемпіонів, матчі чемпіонату України з футболу.

З 2007 по 2012 рік на правах фрилансера коментував поєдинки української Прем'єр-ліги, Ліги чемпіонів, Ліги Європи на телеканалах «ТЕТ», «1+1» та «2+2». На початку 2013 року керівник управління спортивних проєктів групи компаній «1+1» Степан Щербачов заявив, що канали більше не зацікавлені у продовженні співпраці з Гливинським

Олександр Гливинський висвітлював Олімпійські Ігри-2016 у Ріо-де-Жанейро та Зимову Олімпіаду-2018 у Пйончангу на власному You-tube каналі та на вебсайті Sport.ua. 2017 року, під час висвітлення чемпіонату світу з біатлону, телеканал UA:Перший звернувся до Гливинського з проханням надавати інтерв’ю з українськими біатлоністами з власного You-tube каналу Олександра для ефіру телеканалу, оскільки кореспонденти UA:Першого не були акредитовані на змаганні. Гливинський також висвітлював чемпіонат світу з біатлону 2020 року для ресурсу obozrevatel.com

Олександр залишається незмінним ведучим змагань українських стронгменів, які організовує Федерація стронгмену України.^[4].

У даний час Гливинський працює прес-секретарем національної збірної України з футболу^[5].

Нагороди ред.

• Лауреат премії «Телетріумф»^[1]

• Олександр Гливинський стає блогером на ресурсі TeleProstir.com [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Дюжина м'ячів у спину репортерам
• Олександр Гливинський: «Найкращі Вацко та Джулай» [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Олександр Гливинський: «Футбол уже не настільки заполітизований, як колись». Частина перша [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]