Мазандеранська мова
Мазандеранська мова (самоназва — مازرونی زیوون, Mazandarani або Tabari), також відома під назвами Mazeniki, Taperki — іранська мова північно-західної гілки. Поширена в основному в іранських провінціях Мазандаран та Голестан.
| Мазандеранська (мазендеранськ) мова | |
|---|---|
| Māzərūni مازرونی -Mazəni مازنی Tapəri تپری | |
| Поширена в |  Іран (провінція Мазандаран, деякі райони Тегерану, Голестан, Семнан, Хорасан) |
| Носії | від 3 до 4,5 млн. (Рідна), усі носії двомовні (друга — фарсі) |
| Писемність | арабсько-перське (перський алфавіт) |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я: іранська гілка:: північно-західно-іранська група |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Лінгвістичний факультет Університету Бабол |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | ira |
| ISO 639-3 | mzn |
Мазендаранці практично всі двомовні (друга мова — перська).[1][2]
Перси частково можуть розуміти мазендеранську мову, хоча граматика і словник останньої архаїчніші ніж у фарсі.[3][4][5].
Історія ред.
Серед живих іранських мов мазандеранська має одну з найбільш довгих письмових традицій, з 10 до 15 століть, коли Мазендеран користувався відносною незалежністю[6]. Мазандаранською мовою створена багата література, зокрема, Марзбан-наме (пізніше ця праця перекладена на перську мову), поема Амір Пазеварі. Однак з 15 ст. намітився занепад у використанні мазандеранської мови, оскільки місцева адміністрація почала переходити і в 17 ст. остаточно перейшла на перську мову.[7].
Мазандеранська мова — найближчий родич гілянської (ґілакі), зі значною схожістю в лексиці і граматиці. Обидві зазначені мови, на відміну від перської, не підпали під вплив сусідніх арабської і тюркських мов.[8]
Разом з мовою ґілакі має типологічну подібність з кавказькими мовами
Граматика ред.
Мазандаранська мова — флективна. Категорія граматичного роду відсутня.[9] Звичайний порядок слів — SVO[10].
Морфологія ред.
Відмінки ред.
| Прикметники ред.
|
Суфікси ред.
Мазандеранська мова — синтетична і використовує велику кількість суфіксів для утворення прикметників, дієслів та особливо іменників.
Правопис ред.
Персо-арабський алфавіт і романізація ред.
Мазендеранська користується персо-арабським алфавітом[11]. Латиницю для мазендеранського алфавіту запропонував Джахангір Наср Ашраф для використання в словниках як транслітерації.
Лексика ред.
Мазандеранська мова зберегла ряд архаїчних індоєвропейських слів, які зникли в інших іранських мовах, в тому числі у перській. Нижче наведено список декількох мазандеранських слів у порівнянні з їх англійськими «родичами».
| Англійська | Мазандеранська | Перська | Тип |
|---|---|---|---|
| New | Neu | Nau / no | Прикметник |
| Great | Geat | Bozorg | Прикметник |
| Better | Better | Behtar | Прислівник |
| Been | Bine | Budeh / Shodeh | Допоміжне дієслово |
| Be | Be | Budan | Інфінітив |
| Moon | Moong | Mâh | Іменник |
| Tulip | Tulip | Lâleh | Іменник |
| Cow | Guw | Gâv Mâda | Іменник |
| My | Me | az man | Займенник |
| Let (нім. lass) | Lass | Derang | Дієслово |
| Gab | Gab (у перській — запозичення з мазандеранської) | Goftogu Дієслово | |
| Right | Rast | Râst / Haq / Amud | Прикметник |
Вплив мазандеранської на інші мови ред.
Сучасний Іран ред.
В Ірані існує безліч компаній, назви яких утворені від мазандеранських слів.
Неіранські мови ред.
Ряд мазандеранських запозичень є в туркменській[12]. Санскрит також має ряд спільних слів з мазандеранською — наприклад, vrika — санскр. «Вовк», в мазандеранській — varg (як і в шведській).
Дану схожість можна пояснити загальними індоєвропейськими ідентичностями, а не прямим запозиченням.
Примітки ред.
- ↑ Kalbāsi, Iran, 2004, «Gozašte-ye Naqli dar Lahjehā va Guyešha-ye Irāni», Dialectology, Journal of the Iranian Academy of Persian Language and Literature, vol. 1, No.2, pp.66-89.
- ↑ [1] [Архівовано 21 вересня 2006 у Wayback Machine.], p.66.
- ↑ 1372, "Pishvandha-ye tasrifi va ešteqāqi dar afāl e Guyesh e Māzandarāni Kelārdašt, "Majalle-ye Zabānshenāsi, sāl.1, no.1, pp. 88-105
- ↑ Le Coq, P., 1989, "Les dialects Caspiens et les dialects du nord-ouest de l'Iran, " in Schmitt, R. (Ed), Compendium Linguarum Iranicarum, pp.296-312, Wiesbadan.
- ↑ Melgounof, G., 1868, «Essai sur les dialects du Masenderan et du Guilanla pronunciation locale», Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Geselaschaft, vol.xxII, pp. 195—224.
- ↑ Windfuhr, GL,New Iranian languages: Overview. In R. Schmitt. (Ed.), Compendium linguarum Iranicarum (pp. 246-49). Wiesbaden: L. Reichert, 1989.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2006. Процитовано 2 листопада 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ethnologue report for language code: mzn <! — Bot generated title -->. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 2 листопада 2010.
- ↑ She means only her `husband': (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2012. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ tonekaart.ir < ! — Заголовок доданий ботом -->[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ [ http://www.language-keyboard.com/resource/indo-euro/mazanderani.htm [Архівовано 22 жовтня 2006 у Wayback Machine.] http://www.language-keyboard.com/resource/indo-euro/mazanderani.htm [Архівовано 22 жовтня 2006 у Wayback Machine.]]
- ↑ Jahangir Nasr Ashrafi, 2005, Dictionary of Tabari, Vol 5, comparison between Mazanderani and Turkmen
Література ред.
- Habib Borjian, Archiv Orientálni, 2006, The Oldest Known Texts in New Tabari: The Collection of Aleksander ChodŸko, 74/2, pp. 153-171.
- Dr. Borjian, Habib; 2006; Amir Pazevari (legendary poet of Mazandarani language), University of Minnesota, United States
- Habib Borjian, Iranian Studies, 2006, A Mazandarani account of the Babi Incident at Shaikh Tabarsi, 39/3, pp. 381-400.
- Habib Borjian, Guyesh-shenâsi, 2006, Textual sources for the study of Tabari language I. Olddocuments, no. 4.
- Nawata, T; 1984; Mazandarani; Asian and African Grammatical Manual, No 17, Tokyo, ILCAA
- Johannes Albrecht Bernhard Dorn, 1860-66, Masanderanische Sprache (I—II/1, 3, St. Petersburg)
- Satoko Yoshie, 1998, Sari Dialect (of Mazandarani language), Institute for the Study of Languages and Cultures of Asia and Africa, Tokyo, Japan [2][недоступне посилання з червня 2019][3] [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.][4]
- Dr. Shokri, Guiti; 1995, Sari Dialect (of Mazandarani), Tehran, Institute for Humanities and Cultural Studies.
- Dr. Shokri, Guiti; 2006, Ramsari Dialect, Tehran, Institute for Humanities and Cultural Studies.
- Chodzko, Alexander, 1842, Specimens of the popular poverty of Persia as found in the adventures and improvisations of Kurroglou, the bandit- minstrel of Northern Persia; and in the songs of the people inhabiting the shores of the Caspian Sea. Orally collected and translated, with philological and historical notes, London, pp. 510-517, 568—581.
- Christensen, A.; 1995 (tr); Contributions a la dialectologie iraniene, Dialect Guiläki de Recht, (Guyesh -e Gilaki-ye Rasht) translated, with notes by Ja‘far Khomāmi Zāde, Tehran.
- DeMorgan, J., 1904, Mission Scientifique en Perse, vol.5,Etudes linguistiques(I.) Dialectes du Kurds. Langues et dialects du nord de la Perse, Paris, pp. 200-246.
- Geiger, w., &., Wilhelm Kuhn, 1898—1901; Die Kaspischen Dialekte;Grundriss der Iranischen Philologie , 1Band, 2Ab., Strassburg. pp. 344-380..
- Dorn B. (ed.); 1860—1866; Kenntniss der Iranischen Srachen, St. Petersburg.
- Lambton, A.K.S.; 1938, Three Persian Dialects, London.
- Le Coq, P.; 1989; Les dialects Caspiens et les dialects du nord- ouest de l, Iran in Schmitt, R. (ed), Compendium Linguarum Iranicarum, pp. 296-312, Wiesbaden.
- Makenzi, D.; 1969; Iranian Languages, in Sebeok, Thomas, A. (ed), Current Trends in Linguistics, Vol.5, pp. 450-477, Nederland. MG.
- Melgounof, G., 1868, Essai sur les dialects du Masenderan et du Guilanla pronunciation locale, Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Geselaschaft, vol.xxII, pp. 195-224.
- Mozaffari, M., V., 1979, Noqāndāri, Langrud.
- Nowata, T., 1948, Māzandarāni, (Asian and African Grammatical Manual, No 17), ILCAA, Tokyo.
- Oranski, I., M., 1979, (tr.), Moqaddame -ye Feqholloqe- ye Irani, translated by Kešāvarz, Tehran.
- Purriyahi, M., 1971, Barresi-ye dastur-e Guyesh-e Gilaki-ye Rasht (A Grammatical Study of Gilaki dialect of Rasht), (Ph. D Thisis), Tehran University.
- Sartip pur, J., 1990, Vižegihā-ye Dasturi va Farhang-e vāžehā-ye Gilaki (Grammatical Characteristics and Glossary of Gilaki), Rasht.
- Shokri, G., 1990, Verb Structure in Sāri dialect, Farhang, Vol.6, pp. 217-231, Institute for Humanities and Cultural Studies, Tehran.
- ----------, 1998, Māzi -ye Naqli dar Guyeshhā-ye Gilaki va Mazandarāni (Present perfect in Gilani and Mazandarāni Dialects), Nāme-ye Farhangestān, The Quarterly Journal of Iranian Academy of Persian Language and Literature, vol.4, No.4, Tehran.
- ----------, 2002, Verb Structure in Rāmsari Dialect, Professor Jes Peter Asmussem, Memorial Volum, Copenhagen, pp. 83-111.
- ----------, 1356, Farhang e Semnāni, Sorxe i, Lāsgerdi, Sangsari, šahmizādi, Vezārate Farhang o Honar, Tehrān.
- Sokolova, V.S. & Grjunberg, A.L.; 1962; История изучения бесписменных иранских языков (Istorija izuchenija bespis'mennyx iranskix azykov), lzd. AN SSSR, Moscow, pp. 118-147.
- A manuscript of Maghamat e Hariri in Arabic with translation into Mazandarani Tarjome -ye Maghamat e Hariri, Teheran, Malek library. (600 A.H)
- Zav'jalova, V:I:, 1956, Novye svedenija po fonetike iranskix jazykov, Gilanskij I mazanderanskij jazyki, Trudy Instituta Jazykoznaija AN SSSR, Moskva, vol.6, pp. 92-112.
- Yoshie, Satoko, 1996, Sāri Dialect, Iranian Studies, No.10, ILCAA, Tokyo.
Посилання ред.
- Dr. Borjian, Maryam; Spring 2005; Bilingualism in Mazandaran: Peaceful Coexistence With Persian; Columbia University,Language, Communities and Education, pp. 65-73.
- Ethnologue Report for Mazandarani [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Audio recordings available for Mazandarani
- of Mazandarani, with translations into Saravi, Baboli, and Amoli dialects
